Глава 18

– Що пробач? - я була відверто кажучи в шоці від такої пропозиції. 
– Це не по справжньому. Лише для моєї репутації. Нам потрібно буде зʼявитися на декількох заходах, де нам зроблять спільні фото. Це все! - доводив мені Діма. 
– Я розумію, але чому я? Хоча, відверто кажучи, мене це не цікавить. Тисяча баксів і я згодна.

– Щось це дуже підозріло. У чому твоя вигода? - запитав мене Діма. 

– Хочу позлити батька. Нехай думає, що у нього нічого не вийшло і ми знову разом. 
– А я уже думав, що заради Дениса… 

– Менше думай, у тебе це погано виходить, - фиркнула я. Зазвичай я не дуже хамська, але сьогодні я була явно не в гуморі. 
Поговоривши ще трохи Діма пішов додому, а я вирішила поприбирати в квартирі. Все одно в зал так і не пішла. Та виявилось, що миючих засобів у мене нема. Треба йти в магазин. Хоч я і виглядаю не дуже, вирішила не чепуритися. Велосипед і футболка оверсайз підійдуть ідеально. 
 

Денис

Вчора, як тільки ми сіли в таксі, Аделіна одразу ж заснула. Тому я піднімав її на руках до себе в квартиру. Фаааак, я ніколи не думав, що ця божевільна так шви опиниться в моїй квартирі в моєму ліжку. Звичайно ж я не приставав до неї, я не маньяк якийсь, але вона 100% вписувалася в мою квартиру. Наче та сама деталь, котро так не вистачало в пазлах. Всю ніч я сидів у кріслі біля ліжка, та вранці лише на хвилину вирішив піти в душ - і ось результат: Аделіни уже і слід простиг. От що з нею робити? Не бігати ж за нею! 

Я вирішив поснідати сирниками, а потім позовними Назару, адже він 100% хвилювався. 
– Привіт, старий! Як у тебе справи? 
– Кого я чую!!! Денис? А ти ще пізніше не міг написати мені? А то знаєш, якось швидко! - накинувся на мене Назар.

– Не кіпішуй, дядя. Все у мене добре, от снідаю сирничками, - сказав я з посмішкою.

– Сирничками снідаєш? А я ніч не спав, тебе з Аделіною шукав по відділках! Що взагалі сталося? А ну швидко викладуй! - Назар так кричав, що мені аж вуха закладало.

– Добре, розказую. Я вийшов з Аделіною на двір, ми посварилися. Вона вирішила кудись піти, а я вирішив її провести, бо вона конкретно угашена була. Потім ми прийшли на пляж, вона полізла у воду. Ну я її дістав, викликав таксі і привіз до себе, свій адрес вона не сказала. Я вранці пішов в душ, а вона втікла. Кінець.

– ВИ ПЕРЕСПАЛИ? - запитав друг.

– Ну ти хворий геть? Я ж не ґвалтівник, я спав у гостьовій, - я вирів трохи злукавати, бо Назар же не відчепиться. – А ти як, Ромео? Я бачив погляди Ані на тобі весь вечір.

– Аня просто гарна дівчина, нічого більше. Я її підвіз з Дімою. Між нами бути нічого не може, не мій варіант.

– Ах, ну точно. Твій варіант - Маша, яка тебе зрадила рік тому.

– Давай змінимо тему!

– Без питань, звідки ти знаєш гуся і Аделіну? - запитав я. Це питання мене мучило весь вчорашній вечір.

– Дімі я колись допомагав, бо у нього були проблеми з поліцією, а Аделіна тоді з ним зустрічалися. Гарна пара була… - театрально видихнув Назар.

– Значить зеків любить? Цікаво… Ну добре, бо зараз треба буде їхати в ресторан мамі допомагати, а потім і своєї роботи повно.

– Зустрінемось ввечері в залі?

– Так, давай.

Я одразу після сніданку вирішив зʼїздити на офіс до мами. По дорозі було дуже багато пробок, тому приїхав я на нервах.

– Привіт, синку! Я бачу гарно вчора погуляв, такі синці під очима, - сказала мама з драматизмом.

– Давай сьогодні без моралей. Ти нового піарника знайшла?

– Я так розумію, що з Аделіною ти геть не домовився? - я лише похитав головою. - Що ж, буду шукати. А ти глянь на ці документи.

Ми ще довгого працювали з мамою, закінчили аж в обід. Тому я вирішив заїхати в магазин, щоб купити продукти для пасти. Проте, як тільки я зайшов в середину магазину, я одразу ж побачив когось дуже цікавого… Аделіна власне вибирала макарони. Тож я вирішив приєднатися до неї.

– Раджу ось ці, вони дуже смачні з томатною пастою та шинкою, - сказав я та поклав їх в її кошик, взяв його та поїхав в мʼясний відділ.

– Денис, що ти тут робиш? Віддай мій кошик! А ну стій, - але я не звертав уваги, тому їй нічого не залишилось, як піти за мною.

– Що я тут роблю? Купляю їжу, хочу приготувати вечерю. А ти мені скажи, чого вранці втекла?