Глава 37

Лука

Нарешті всі крапки над «і» вдалося розставити, хоча це вартувало багато сил та нервів. Але я відчув неабияку насолоду, коли все закінчилося. Вирушаю сьогодні, адже не хочу залишатися жодну зайву хвилину у цьому маєтку, хоча Платон пропонував завершити справу грандіозним бенкетом. Ох, яка ж радісна мене чекає зустріч з Олесею, вся решта ночі буде наша, і я вже придумав, як цього разу буду зваблювати мою солодку кішечку.

Сів за кермо автомобіля, і, нарешті, зміг розслабитися. Безсило опустив голову на кермо, і в такому стані просидів декілька хвилин. Хотів зателефонувати своїм дівчатам, та потім вирішив, що краще зроблю сюрприз, і звалюся, як сніг на голову. Та й виснаження після перемовин далося взнаки. Але декілька телефонних дзвінків все-таки довелося зробити. Зателефонував на фірму і хвилин десять роздавав вказівки заступникам.

Нарешті завів двигун і на великій швидкості помчав додому. Місто зустріло осяйними ліхтарями, а я все збільшував швидкість, майже не звертаючи увагу на колір світлофора. Дивно, есемесок на телефоні не було. Ну, можливо, не чекають так рано, та це нічого. Якесь тривожне відчуття ятрило душу, не давало повністю розслабитись. Дивні думки не виходили з голови, я ловив себе на думці, що за мою відсутність сталося щось важливе. Щось неприємне, і чого я найменше чекаю.

Так, мене чекало нове призначення, нові обов’язки і великий шмат не зовсім відомої роботи, і мені тепер доведеться взяти на себе величезну відповідальність, але я був готовий до цього. І готовий кожної секунди чекати ніж у спину. Ну не повірю я, що насправді Платон вирішив добровільно поділитися владою, навчити мене всьому, і йти на довгоочікуваний відпочинок у компанії молоденьких бразилійок. Цей старий вояка так просто не піде, а крок назустріч мені зробив лише для відводу очей. Просто по-іншому зараз він не міг вчинити, щоб не втратити все.

А коли переді мною замаячила така величезна влада, я теж не збирався відступати, і буду залучати все більше людей. От тільки б гонитва за владою не коштувала мені кохання. Вже завтра призначу зустріч із Бет і ми офіційно оголосимо про розрив стосунків. Все за правилами: повідомимо потрібним журналістам, одночасно виставимо пости в Інстаграм про те, що вдячні один одному за минуле, та далі будемо йти по життю нарізно. Приправити пост розбитими сердечками — і вуаля, аудиторія повірила. В сучасному світі неможливо без оголошення своїх романів, інакше — бути неприємностям.

Нарешті вогні мого авто освітили ворота власного маєтку. Дивно, на вході світяться лампочки. Що це ще за ілюмінація? Невже ніхто не спить о такій пізній порі? Невже моя кішечка щось відчула і очікує на мене? Та замість Олесі мене зустрів мажордом Орест, гнівно дивлячись у моє обличчя. Вирішив спитати у нього за події минулих днів:

— Оресте, доброї ночі. Щось трапилось за моєї відсутності? Чому всюди ця ілюмінація?

Мажордом на мить зніяковівши, процідив крізь зуби:

— Для кого може ця ніч і добра ...

Чому це він відповідає таким тоном? Відчуваючи зле, підлетів до чоловіка ближче:

— Що в біса сталося? Відповідай негайно.

— Олеся пішла, а ваша сестра пакує валізи.

— Що? Вони посварилися? Ну Ані така нестримана. Я їх помирю. Добре, що я вчасно.

Розвернувся на підборах і рушив до сходів на другий поверх, та Орест зупинив мене:

— Олеся дізналася про Бет Золотарьову. Блондинка вирішила відвідати свого нареченого у майбутньому сімейному гніздечку, що і повідомила Олесі, нагородивши ту неприємними епітетами. Олеся спитала у прислуги, чи правда, що ви заручені і вже влітку одружитесь. А ви самі знаєте — дай людям потеліпати язиками, і вони такого розкажуть, що знають і що не знають. Одне слово, Олеся почула дуже багато цікавого про вас із Бет. Звісно ж із подробицями.

Я застогнав. Зовсім за цими клопотами не знайшов часу, щоб все правильно пояснити. Та хіба ж я думав, що Бет ось так припреться сюди, ніби до себе додому. Звичайно, слуги сказали те, що знали. А якраз усі були стовідсотково впевнені, що наше весілля з Бет відбудеться вже влітку. Оце вже цього мені моя кішечка не вибачить. Уявляю, що вона пережила, коли почула про все це. Із заціпеніння вирвав голос Ореста:

— Вас чекає записка у кабінеті від Олесі. І також я написав заяву на звільнення. Просто чекав вас, щоб особисто повідомити. Мої речі вже запаковані.

— Оресте, не гарячкуй. Залишайся, — поглянув на молодого чоловіка, якому не дарма платив гарну зарплату за його розсудливість і ввічливість.

— Ні, досить з мене. Якщо скоро тут заправлятиме в якості господині пані Золотарьова, то я навіть не хочу витрачати нерви на це видовище. Бувайте здорові та щасливі.

Орест галантно напіввклонився і пішов викликати таксі. Ну хоча б зараз Аніта перебуває вдома. Як тільки з'явиться ранкове сонце, відразу з нею поговорю.
Промучився майже до самого ранку, ніяк не міг заспокоїтись. Після прочитання записки від Олесі просто оскаженів. Так, але ж могла мене дочекатися, а не рубати ось так із плеча. От у таких вчинках вся моя кішечка — гаряча і норовлива, спробуй ще завоювати на вигляд таку матусину доньку.

Звичайно, я не зміг до неї додзвонитися — крім того, що заблокувала, так  іще безсумнівно й сім-карту викинула. Відразу підняв з ліжка кращого  детектива, обіцяючи розкішний гонорар, якщо він допоможе відшукати Олесю. Щось я частенько останнім часом користуюся послугами приватних детективів. Але про це подумаю пізніше. Зараз необхідно знайти свою кохану.

Я ж знав, що квартиру вона перестала орендувати, як тільки переїхала до мене. От куди їй проти ночі податися? Заледве не завив від розчарування, обхопивши руками голову. При прийомі на роботу я навіть не поцікавився назвою університету, де вона навчається, бо був заворожений її красою і гнучкістю. Тоді в мене в голові, та й не тільки в голові, а й у інших частинах тіла билося, пульсувало нестерпне бажання отримати в обійми омріяну красуню, яка вже кілька місяців панує у моїх нічних мареннях.