Глава 24

Лука

Дивовижна пропозиція для моєї красуні осяйнула мене спонтанно, але я ще не придумав, як про це їй сказати, щоб не сполохати. Трішки вивчивши її характер, я не сумнівався, що Олеся просто відмовить і знову зникне. Хоча як їй тепер зникати, коли я знаю, де вона живе?

Що ж тоді робити? Батько щось натякав на необхідність чи то гувернантки для Аніти, чи то репетитора. А якщо запропонувати це місце Олесі? Все буде пристойно (як хоче моя кішечка), а заодно завжди матиму її перед очима, і ми зможемо краще пізнати один одного, набагато краще.

Заледве не застогнав від відчуття її ніжного, такого гарячого тіла в мої руках, яке не давало мені раціонально думати. А якщо не згодиться — ось прямо так закину її на плече і понесу за собою, хай і не думає пручатися. Не можу отак втратити її, коли тільки-но знайшов. Думки про фарс для Платона розвіялися вітром, я вже зовсім про це не згадував, бо всі оці угоди стали такими неважливими, такими примітивними, що не вартували моєї звабливої кішечки. Попрошу у кримінального монстра інакшу розплату. Досить з мене фальшивої нареченої, яка постійно ошивається перед очима, доводячи мене до сказу своєю поведінкою.

— Лука, от видно, що ти дійсно діловий чоловік. Ти тільки-но відшукав зниклу сестру, а вже ставиш мені якісь умови. Звик думати лише про себе. Міг би хоч подякувати, — Олеся набурмосила губенята, і від цього стала ще чарівнішою.

— Я дуже радий знайти Аніту, і велике дякую за твою допомогу, — зарився однією рукою у її пухнасте волосся, яке пахло трояндами, — А ще я невимовно радий зустріти тебе, Олесенько. Чому ти від мене втекла? Я тебе шукав, — вже муркотів у рожеве вушко, легенько його прикусивши. Дихання дівчини збилося, їй дійсно подобалася моя ласка, — І я готовий зваблювати тебе ніжно … безкінечно ніжно, — мої губи пройшлися по витонченій шийці, проклавши доріжку з поцілунків від вушка і до ключиці.

— У мене свої власні причини для втечі, — видихнула, намагаючись відштовхнути мене, та якось невпевнено. Вона сама цього не дуже хотіла. Ось уже її руки вчепилися у мене, пройшлися по плечах, опустилися все нижче і нижче.

— Більше не тікай, гаразд? Я все-одно тебе знайду. А пропозиція моя стосується репетиторства для Аніти. Ніяких непристойних пропозицій, як ти подумала, ніякого інтиму. Цілком ділова пропозиція від ділового чоловіка, як ти і припустила. Я випадково, зовсім випадково побачив у коридорі твої відзнаки з мовних конкурсів. Аніті слід підтягнути знання української мови, а тобі, я бачу, потрібна робота. Переїжджай у мій заміський будинок, де для тебе будуть всі умови. Оплата буде достойна.

— Ти хочеш мене купити? — вирвалась з обіймів, стала навпроти така розхристана, очі метали блискавиці, руки взяла у боки. Ох, справжня тигриця моя кішечка! Так і обпектися можна! Та мені подобаються такі дівчата: вогонь і пекучий перець в одному флаконі!

Рвонувся до неї, заледве не перевернувши стілець. Обхопив обома руками тремтяче тіло, міцно притис до стіни, щоб не мала змоги навіть ворухнутися. Потім однією рукою ніжно взяв її за підборіддя, зазирнув у сталеві очі, і прошепотів:

— Я хочу, щоб ти була зі мною. А не тільки твій браслет, — сягнув рукою у кишеню піджака і витягнув її прикрасу з котячим каменем, який ніби відсвічував золотом і перламутром, — Я хочу, щоб ти носила свій оберіг, адже він належить тобі. Поглянь, він нагрівся, адже відчув поряд справжню господарку.

Не даючи змоги дівчині отямитися, взяв тоненький зап’ясток, підніс його вище і застебнув браслет. Потім поцілував її ручку і кожен пальчик.

— Олесенько, досить від мене тікати. Дозволь забрати тебе з собою.

Ох, я намагався бути лагідним, а не накинутись диким звіром на уже кохану чорнявку. Вона отруїла мені кров, запустила гарячий потік пристрасті по моїх жилах. Останнім часом я так мучився і страждав без неї, моя дівчинка стала мені потрібною, як повітря. Я захворів тією невиліковною хворобою, яка називається кохання. Але я не міг зараз відкритися перед нею, у мені все ще жив брутальний чоловік, який не довіряв жінкам, і не впускав їх у своє життя. Тим часом Леся на мить задумалась, і тихенько промовила:

— Не тисни на мене. Я хочу подумати. Все це так несподівано звалилось на мене. Так, зараз я перебуваю у скрутному фінансовому стані, та як я можу стати репетитором для Аніти, якщо ти постійно будеш поряд?

Заледве не заричав від розчарування. Я саме цього і прагну — бути поряд. Саме бути поряд і вночі, і вдень. А з такою чарівницею як Леся, так не можна. Вже один раз втекла від мене, а наступного разу заховається ще краще — і шукай вітру в полі. А я знову буду бачити кохану тільки уві сні, де між нами зникають всі кордони і заборони. Я не хочу знову і знову марити ночами, мені потрібна саме тут і зараз моя ніжна звабниця. Що ж робити? Гаразд, сьогодні я зроблю крок назад, щоб не злякати Лесю, зате потім поступово йтиму вперед, навчуся довіряти і собі і їй.

Прокашлявшись, прошепотів на вушко:

— Заспокойся, солоденька. Я багато часу віддаю веденню бізнесу, і тому не так часто буваю в заміському будинку. Досі взагалі не жив там, мені зручніше у квартирі в центрі. Заради тебе я готовий поступитися принципами.

— Он як, — в сріблястих очах на мить промайнула хитринка, — Тому ти, як справжній джентльмен, запрошуєш мене на посаду репетитора ще й з проживанням, а сам будеш проживати у квартирі? Щось мені все це здається дивним, а тобі ні?

Красуня вміє виводити мене з себе. Можна сказати — майстер заводити мене у нетрі сказаних слів, коли я зараз майже її не чую, а милуюся її рожевими губками, які вона періодично покусує. Та щось слід відповісти:

— Ти все правильно зрозуміла. Звісно, я періодично буду заїжджати, та основний час перебуватиму поза будинком. Хоча, якщо ти мене покличеш, завжди складу тобі компанію.

— Знаєш що? — раптом її руки обвили мою шию, а тіло притиснулося до мого, — Я подумаю, і надішлю тобі смс. А зараз уже ніч, і ми з Ані повинні відпочивати. У мене зараз немає сил приймати якісь рішення. Бувай, Луко Демченко, приємних снів.