РОЗДІЛ 20

Сабріна

 - Але чому ти така зла? Сама ж не хотіла стосунків з ним.

- Це я й сама знаю, але навіщо він це робить? Невже не помітно, що мені не приємно?

- Можливо це співпадіння?

- Третє за місяць? - колишній Ніно часто з'являється там де ми відпочиваємо. - Спочатку клуб, потім в магазині біля мого дому й тепер в цій бісовій редакції! І весь час з якоюсь дівчиною. 

- Але ти також зустрічалася з іншими хлопцями після вашого розриву. 

- Ти ще його повиправдовуй! Я ж не мерехтіла перед його очима. Треба відволіктися, доки я не пішла й не вбила того бабія. 

- Заспокойся, ви дорослі люди - не варто витрачати сили на сварки. Поговорила б краще з ним. 

- В нас немає спільних тем. Та з ним взагалі немає про що говорити. От як вони з Ромкою товаришують? В них немає нічого спільного. Рома такий приємний, відповідальний, а цей!

- Так, приємний...

- Що? Ти нарешті це помітила? І чого ти й досі не розповідаєш про ваш вечір?

- Та немає, що розповідати. Просто трохи поспілкувалися - нічого особливого.

- Нічого? Та ти його не витримувала. А зараз вечері спільні. Між вами щось було?

- Ні, ти що. Як може бути? 

- А що такого - ти вільна, він розлучається. Чому б не спробувати?

- Не думаю, що це вдала ідея. Так він наче приємний чоловік, симпатичний, але я думаю, що не цікава йому. 

- Ой, ця твоя невпевненість мене з розуму зведе. Досить себе недооцінювати. 

- Можливо ти права. 

Я задумалася, що можна було б спробувати знову з кимось зустрічатися. Не обов'язково з Романом, просто прийшов час знову відчути метеликів всередині. 

- Тебе підвезти додому? - а ось і Рома.

- Ти хочеш, щоб я звикла до цього? 

- Нам все одно по дорозі. Чому ні?

- Я не проти. - тобто тепер ми друзі? Щось після тієї вечері змінилося. Роман став привітнішим, часто звертає на мене увагу. Дуже незвично. - Розкажи мені про свого друга. 

- Стаса?

- Угу.

- Тобі навіщо це? Сподобався?

- Ой ні, зовсім ні! Він не в моєму смаку.ї

- А які чоловіки тобі подобаються? 

- Еее, мені? - йому цікаво?

- Вибач, певно невдале питання.

- Все в нормі, я не очікувала просто. Я не сильно звертаю увагу на зовнішність, важливіше як я почуваюсь поруч. Мені подобаються більш серйозні чоловіки, Стас - вітряний. 

- Хм, зрозуміло. Насправді Стас адекватний і досить серйозний. Ти спостерігаєш зараз не найкращі його часи. 

- А що в нього сталося?

- Кохання...

- Що?

- Мабуть, я не можу з тобою це обговорювати - ти подруга Ніно. Це буде не чесно по відношенню до нього. 

- Чому? Він й досі закоханий в неї?

- Сабріно, ти штовхаєш мене на злочин. 

- Я обіцяю, що збережу це в секреті. - склавши долоні разом, я почала мовчазно випрошувати таємниці.

- Така хитра! Хіба можна відмовити тобі. Добре, ти пообіцяла мовчати. Ти ж певно знаєш, що Ніно і Стас зустрічалися. Він дійсно закохався в неї наче божевільний - не давав їй проходу, хотів одружитися. Але ти ж знаєш цю незалежну дівчину. Після їхнього розриву друг став сам не свій, ледь його з дому витягав. Стас хотів повернути Ніно, а коли зрозумів, що все марно, просто пішов у відрив. Міняв дівчат кожного дня, пив, забив на роботу. Зараз він хоч працювати почав, та кинув звички, але бажання бути з Ніно не зникло. Й в нього з'явилася ідея змусити її ревнувати. Він сподівається, що це допоможе, звичайно мені цього не каже, але це й так помітно.

- Ох... То його поведінка результат безпорадності. Знаєш, в мене з'явилася ідея! Ніно цього не каже прямо, але помітно, що для неї розрив також був важким. Може їм треба допомогти?