РОЗДІЛ 10

Сабріна

- Сабріна, то ти подумала з приводу роботи у Тетяни?
- Мам, ти знов починаєш? Я вже казала, що працюю у Ніно.
- Ой, Ніно! Теж мені роботодавець! Вона така вітряна. Як це так - не мати сім'ї в такому віці, без дітей, ще й заважає тобі влаштовувати особисте життя. 
- Ну з чого ти взяла, що вона мені заважає?
- Як з чого? Ти ж така сама! І робота у вас дурна. Ніякої стабільності.
- Взагалі-то журналісти завжди можуть знайти собі роботу.
- Скажи таке - байдикувати всі можуть.
- Мам, скільки можна?
- Ти розумієш, що тобі потрібен чоловік, а не та кар'єра? Он у Віри такий син гарний! Завжди вітається, допомагає матері - скільки часу з нею проводить!
- Та він з нею проводить час, бо вона його утримує. Мужику сорок років, а він досі з матір'ю живе й на роботі жодній не затримується.
- Та що ти знаєш? В кожного може бути складний період. Але от у Тоні - сину тридцять - симпатичний такий й зараз самотній. Я дізналася...
- А нічого, що він вже втретє розлучився? Певно якісь недоліки все ж в нього є?
- Тобі невгодити. Прям, як твій батько - перебірливий.
- Давай тільки про батька не будемо.

- Що будеш захищати того бабія?

- Мам...

Батьки розлучилися коли мені було три роки - відтоді це мамин ворог номер один. Хоча я з ним спілкуюся. В нього народився син Андрій - мій зведений брат, з яким я до речі також в чудових стосунках. Та й дружина батькова приємна жінка. Але мамі ніколи не подобалось наше спілкування.

- Я лише не зрозуміла, чого це ти живеш в чужій квартирі, якщо можеш жити вдома. Твоя кімната порожня. Навіщо комусь платити, якщо можна копійку зберегти.
- Мені так зручно.
- Зручно їй... Тут стільки знайомих - вже б чоловіка тобі знайшли. Час вже дітей народжувати, а не дурницями займатися.
- Добре, я вже мабуть піду, ще стільки справ треба зробити.

І так завжди! Чесно кажучи я чудово розумію батька. Не кожен витримає жити в такій атмосфері. Постійні претензії та невдоволення виснажать будь-кого.

Щоб трохи відволіктися, вирішила прогулятися містом, з'їсти морозива, поспостерігати за перехожими. Через збільшення вільного часу я наче побачила скільки всього цікавого навкруги. В постійній гонці за новинами я забула, як насолоджуватися життям.

Гравець: Як твої справи, Незнайомко?
Незнайомка: Насправді - чудово! А твої?
Гравець: На диво також. Перегорнув сторінку минулого й дивлюся в світле майбутнє.
Незнайомка: Рада за тебе, це круто! Я зараз також почала життя з нової сторінки. - з'явилася якась дивно потреба - поділитися невеликою частиною свого дня. Не довго думаючи - сфотографувала своє морозиво на фоні парку, де саме відпочивала.
Гравець: То ти на прогулянці? Заздрю тобі! - у відповідь я отримала фото пляшки пива у ріці, на фоні майже порожньої кімнати, з купою коробок й елементами меблів.
Незнайомка: Переїзд?
Гравець: Саме він! Хай йому грець! Набридло складати шафу - перейшов на комод, в результаті нічого не зробив і втомився.
Незнайомка: Я б запропонувала тобі відволіктися та прогулятися разом, але все ще вважаю, що ти можеш бути маніяком або старим дідом. - звичайно, я не збираюсь зустрічатися, бо це занадто сміливо і відчайдушно.
Гравець: Які в тебе не впевнені аргументи. Якщо я був би старим, то зараз би сидів собі на якомусь ставочку, ловив рибу й не морочив собі голову з цим переїздом. А якби маніяком - то вже б давно дізнався де ти живеш, а не спілкувався з тобою в анонімному чаті.
Незнайомка: Хм, ти можеш переконувати! В цьому є логіка. Ти доречі ким працюєш?
Гравець: В мене творча професія.
Незнайомка: Впевнена, що це музика!
Гравець: Чому музика?
Незнайомка: В тебе міцні руки, чомусь уявила, як ти ними граєш на гітарі.
Гравець: А бо на чомусь ще. Наприклад на жіночому тілі... - чомусь від цього я почервоніла.
Незнайомка: Такі руки могли б впоратись і з жіночим тілом!
Гравець: Можливо ти навіть це уявляла? - що почалося?

Він зі мною фліртує? Зі мною? Фліртує! Та ні... Можливо я б йому навіть не сподобалась? Або він мені! Може він страшний? Я не відповіла на останнє повідомлення. Це було несподівано, трохи соромно і спокусливо водночас. Сабріна - ти доросла жінка, що з тобою?!

Можливо відсутність в мене стосунків, чи то так розмова на мене подіяла. Але цієї ночі я задовольняла себе, уявляючи міцні руки незнайомого хлопця на собі. Це так на мене не схоже. Я раніше не фантазувала про когось, тим паче про чоловіка якого в житті не бачила