РОЗДІЛ 9

Сабріна

Перший день у новому видавництві був напрочуд вдалим. Не дивлячись на деяких персонажів - я навіть отримала невелике задоволення від цієї метушні. Здається в мене не погані перспективи на майбутнє - зароблю на оренду житла, перечекаю, поки всі про мене наговоряться. А там дивись й зовсім повернуся до новин, та буду нормальним кореспондентом, а не якимось жіночим експертом. Нехай вибачать мене всі прибічники дівочих журналів. Певно, те що зараз відбувається зі мною це випробування долі, які повинні мене чомусь навчити.

Матінко рідна! Ця атмосфера Нателеної квартири на мене впливає й тепер я почала міркувати над своєю долею. Який жах! Терміново потрібно сходити в бар й скотитися на низькі вібраціїй, щоб стати звичайною, примітивною людиною.

До речі Ніно пропонувала зустрітися після роботи. Можливо ідея кудись сходити їй сподобається.

- Кажу тобі - все на краще! - ми вже сиділи в кафе обговорюючи колишніх. - Я наприклад завжди радію, коли козли зникають з мого життя. Це означає, що на мене чекають зміни. Тому забудь свого Артема.
- Чесно кажучи я вже не страждаю за ним. Не знаю, як ми були разом взагалі. Він реально мудак. Я просто не хотіла цього помічати.
- Сабі? Ти що нарешті відкрила свої прекрасні очі на те непорозуміння?
- Ну досить мене цим соромить. Хіба в тебе не було невдач з хлопцями?
- Ти ж знаєш, що ні. Я припиняю будь які стосунки, якщо хоч щось мені не подобається. - Ніно - грузинка, її палкий норов насправді витримає не кожен чоловік й це наче лакмус для багатьох.

- А як же той хлопець, що тебе добивався. Як його звали? Забула...

- Стас? Згадала таке. Це вже в минулому. Мені не потрібні чоловіки, які зовсім не розуміють чого я хочу. Тільки подумай - він хотів мене позвати заміж! Мене! 

- Дійсно, дивно... Та я не бачу в цьому щось страшне. Я б сказала - це нормально.

- Ні, дякую! Ці сімейні історії не для мене. Ти ж знаєш моє відношення.

- Все ж таки сподівалася, що ти змінила думку.

- Останнє, що я зроблю - це вийду заміж по своїй волі.  

- Батьки Ніно дуже консервативні, вони цінують традиції і хочуть такого ж ставлення від своїх дітей. В них ще де донька і син, які дотримуються звичаїв. А от Ніно і дві її тітки не захотіли такого життя - коли від тебе нічого не залежить і твою долю вирішують інші. Тому їх вважають зрадницями. Але подругу це зовсім не займає. Ліна абсолютно самодостатня і впевнена в собі. Та ось заміж не хоче - боїться, що її свобода закінчиться відразу після штампу в паспорті. 

Відпочивши з подругою я відправилась до свого ботанічного саду - за яким я маю доглядати краще ніж за собою. Коли піднімалась в квартиру, на поверх вище почула якийсь шум - здається там хтось живе. Дивно, раніше там нікого не було чутно. Сподіваюся там не грабіжники! А можливо сюди хтось нещодавно заселився? Будинок новий, то ж люди тут з'являються швидко. Можливо навіть познайомлюсь із кимось.

Щоб відволіктися, вирішила знайти час та поїхати до мами. Через мої постійні відрядження ми не так часто бачимось, а останнім часом так взагалі. Хоча в нас ніколи не було душевного зв'язку, я все одно до неї тягнулася.