РОЗДІЛ 7

Сабріна 

Вже наступного дня я розпочала роботу в редакції "ElleVie". Спочатку розібралась зі специфікою майбутньої роботи - ознайомилась із планом статей на найближчий квартал і від цього стало трохи легше, бо не треба поки що вигадувати теми. Залишилося лише писати по плану - наче поки що все легко. По внутрішньому зв'язку повідомили про редакційну нараду в конференц-залі. Залишивши всі справи швидко побігла його шукати - хоч мені і проводили екскурсію я не зовсім пам'ятаю куди йти. Навколо купа людей - кожен кудись йде, перешкоджаючи моєму руху. Розуміючи, що можу запізнитись прискорила ходу і перейшла майже на біг. Рухаючись коридором випадково послизнулась і впала на щось м'яке - лише після крику зрозуміла, що це людина. 

- Тобі очі для чого взагалі? Невже не бачила куди йдеш? - по голосу зрозуміло, що це молодий чоловік, по інтонації - що він дуже злий.

- У Вас взагалі-то також очі є. - ніколи не терпіла хамів. 

- Тобто я винен, що ти на мене налетіла і збила з ніг? 

-  Чого це Ви мені тикаєте? Ми на брудершафт не пили.

-  З тобою - нізащо. 

-  Хам! 

-  Навіжена!

Якось піднявшись, ми розійшлись по різним сторонам. Розпитавши у якоїсь милої білявки де конференц-зал я попрямувала туди. Навіть не запізнилась. В середині було просторо й сонячне світло пробивалось крізь жалюзі. Майже всі зібрались, але нарада ще не розпочалась. Помітивши Ніно за великим столом - посміхнулась їй та зайняла вільний стілець поруч.

- Для початку, хотіла вас познайомити... - раптом позаду відчинилися двері і почувся вже знайомий голос.

- Вибачаюсь за запізнення. - та невже це він?!

- Роман проходь вже. - значить Роман - Тож познайомтесь з нашим новим співробітником Сабріною. Вона буде працювати замість Юлі - сподіваюсь наш колектив гідно її прийме та допоможе у адаптації. - піднявши одну брову, чоловік обдарував мене гордовитим та зневажливим поглядом. Так колектив вже почав приймати... Не знаю як з іншими спрацююсь - з цим хамом точно будуть проблеми. 

Після наради підійшла до Ніно трохи попліткувати і спитати хто цей Роман. 

- Він наш дизайнер - до речі дуже талановитий - ви з ним будете працювати разом. Вони з Юлею робили чудові статті - його оформлення проходить редактуру практично без жодних виправлень.

- А інших дизайнерів немає? Чому я маю працювати саме з ним? - моє внутрішнє обурення зростало. 

- Інші є, але у кожного своя робота - закріплені стрічки, з якими кожен працює вже досить давно. Ромка чудовий спеціаліст - працювати з ним одне задоволення. Він тобі сподобається, ось подивишся.

- Ти що його до мене сватаєш?

- Та ні! Він одружений. Але це не заважає йому бути гарним спеціалістом.

Спеціаліст він може і гарний, але людина не приємна. Подивимось, що з цього вийде. Проблем мені й так достатньо, тож ще одна буде зайвою. Сподіваюсь наші взаємини налагодяться.