РОЗДІЛ 4

Роман

- Ти уявляєш, які він може мати можливості, якщо примириться з батьком. - почувши дружину, моє серце стало частіше битись, адреналін заповнив кров.

- Нікусь, постав питання ребром - тобі потрібні гроші на розвиток. Чи Роман думає, що так просто пробитись у світі моди без зв'язків і грошей.

- Ти думаєш я цього не казала? Весь час говорю, що це важливо. А його батько не остання людина взагалі - він міг би також допомогти. Але у нього принципи, через які він бачте не може переступити. - і чому це так гидко чути. Не хочу підслуховувати, але й сил не маю, щоб зараз йти та виясняти хто правий.

- Хіба ти не можеш на нього вплинути? - чому у дружини такі не приємні подруги?

- Як? Благати? Я вечерю йому замовила, спеціально нову сексуальну білизну прикупила,  милу дружину вдавала, всі його дивацтва розділяла. - дивацтва? Що ще вона скаже? 

- Може вже час народити йому дитину? Тоді він точно для тебе гори зверне. 

- Ти знаєш мою позицію - ніяких дітей поки не влаштую кар'єру. Та й і з кар'єрою їх не хочу - не створена я для материнства. Ті діти з їхніми криками, підгузками - фууу. Тим паче вагітність погано впливає на фігуру. Я що дарма ходжу до спортзалу? Та й груди хочу збільшити. Які діти?!

- А якщо він дізнається, що ти не хочеш дітей? 

- Ой, хто дізнається, Ромка? Та він на стільки не уважний, що інколи мені потрібно йому вказувати пальцем, щоб він щось побачив. Я п'ю протизаплідні вже три роки, інколи доводилось приймати їх при ньому. Ти думаєш він на це звернув увагу? Ні! Дурник... - це зараз вона сказала, що п'є пігулки щоб не завагітніти, а я боюсь їй слова сказати за дітей, щоб не образити? Я дійсно дурник!

- Подруго, ти ризикуєш. Відмовлятись від дітей, коли чоловік про це мріє. І не просто чоловік, а золота жила. Ти б краще подумала. - тут я вже не витримую. Збираюсь з останніх сил, підводжусь з ліжка і прямую на кухню, щоб приєднатись до бесіди.

- Так, Ніко ти дуже ризикуєш! - ледь тримаючись на ногах вимовляю до дружини. В її очах відображається подив і страх.

- Зайчику, чому ти вдома?

- Тебе лише це питання хвилює? Мені здавалось ми могли б поговорити про щось більш цікаве.

-Ти все не так зрозумів. Я зараз тобі все поясню.

- Я достатньо почув, щоб зробити висновки з приводу нашого шлюбу і подальшого життя. Думаю мені краще зараз піти. Речі зберу пізніше. Розлучимось швидко й безболісно.  

- Ти не можеш так зі мною вчинити! - дівчина підбігла до мене хапаючи за руки. - Я не заслуговую бути покинутою.

- Знаючи, що я мрію про дітей, ти навмисне вживала протизаплідні! Розумієш, що між нами більше нічого не може бути? Ти повністю зруйнувала мене і мою довіру. Вважаєш мене дурним і зовсім не поважаєш!

- Якщо ти все вирішив за нас обох, то я скажу тобі, що думаю. Ти ніколи не враховував моєї думки! Які діти, ти бачив моє тіло? Воно не створене для дітей. Все що мені було від тебе потрібно - це гроші твого батька. Я вважала тебе розумнішим, але ти мене розчарував.

- Це все? Бувай! - різко на стільки міг я пішов до кімнати, взяв ноутбук та пішов з квартири, щоб трохи зібратись з думками та усвідомити, що зараз відбулось. 

Відчуваю себе дурнем. Витратити роки свого життя на цинічну, лицемірну дівчину і навіть не бачив цього. Вже й забув про своє погане самопочуття. Потинявся пів дня містом, набрав Стаса.

- Друже, терміново потрібна твоя допомога.

- Що сталось?

- Мені немає з ким випити, ми з Нікою посварилися 

- Ти зараз де? 

- В Барі, біля свого дому.

- Буду за годину. Не утни чогось поки мене не буде. 

Я ще не встиг напитися, як до мене підійшов товариш, поклав руку на плече і міцно його стиснув.

- Ти як? На тобі обличчя немає. 

- Щось не те з'їв вчора. 

- Може ти наковтався чогось? Через Вероніку? Чувак, це найгірше, що ти міг зробити.

- Та ні, я ж не збожеволів. В нас вчора була романтична вечеря і мабуть в доставці були не свіжі продукти.

- У вас вчора була романтична вечеря, а сьогодні ви посварись? - Стас дивиться на мене з не прихованим подивом. Розповівши всю історію від початку до кінця, він лише співчуваюче зітхнув.

- Я знаю, що тобі потрібно. Головне переключити увагу - бажано на якусь іншу дівчину.

- Зараз навіть дивитись ні на кого не можу. Й досі кохаю Ніку - не пробачу, але ось так відразу з іншою, щось починати не зможу, навіть якщо це одна ніч.

- Ніхто й не каже бігти відразу у ліжко до іншої. Декілька місяців назад я працював над одним цікавим проектом, думаю зараз це те, що тобі потрібно. Це додаток з анонімним чатом - немає ні імен, ні інформації - лише спілкування, ніхто не буде знати хто ти насправді, якщо ти сам не скажеш. Тобі просто потрібно, щось цікаве і не схоже на твою колишню. Просто пограй у свою гру.

- Така собі затія, якщо чесно. Я не люблю спілкуватись з незнайомими людьми. Про що з ними говорити? 

- Просто спробуй - від тебе не зменшиться. 

Вранці голова розколюється, ми були в барі щонайменше до опівночі. Перед очима невдоволене обличчя дружини, коли я сказав про розлучення. Я занотував у Стаса, ще треба зібрати речі в квартирі Вероніки. Тепер я розумію, чому вона не хотіла переїздити до нової квартири, яку я купив до зустрічі з нею. На її облаштування потрібно немало грошей, а це не входило до списку її витрат. Потрібно приходити до тями й будувати своє життя одному з нової сторінки. Вероніка вкотре підтвердила, що не можна довіряти людині, навіть якщо ти її кохаєш.

Якийсь час я сумнівався, але все ж таки вирішив прислухатись до поради товариша й зареєструватись у тому додатку.