РОЗДІЛ 3

Роман

День почався зі звичної рутини на роботі, нічого не віщувало біди. За звичкою беру декілька проектів одночасно, тому запара стає все частішою. Часом задумуюсь, чи у правильному напрямку я йду?  Від думок відволікає дзвінок.

- Так, Кохана... - чи нормально, що дзвінок дружини мене дратує?

- Ромусь, мені потрібні гроші на тканину для відшиву нової колекції. 

- Ніко, я тобі говорив, що проекти ще не здані, тому потрібно трохи почекати - я не друкую гроші. Минулого місяця всі гроші витратив на твій новий автомобіль.

- Але ми прекрасно знаємо, що ти можеш мати їх ще більше - достатньо лише трохи захотіти цього.

-  Ти знаєш хто я і які в мене принципи, але все одно намагаєшься якось на це вплинути. Ми вже говорили на цю тему. Якщо тобі не зрозуміло, то нагадаю - я не збираюсь брати чужих грошей і моєї зарплатні вистачало б на нормальне життя декільком багатодітним сім'ям, не кажучи вже про двох людей.

- Знову натякаєш, що в нас немає дітей? Як ти можеш говорити мені такі речі? Дорікаєш мені цим, аби мені було погано! Негідник. - дівчина кидає слухавку, не давши мені якось себе виправдати. 

Звичайно я не збирався дорікати їй дітьми - це зовсім не в моїх правилах. З Веронікою ми два роки в шлюбі - достатній термін, щоб народити дитину про яку ми так мріємо, але нічого не вдається. Ми обоє абсолютно здорові - перевірялись неодноразово, але все марно. На штучне запліднення Ніка не погоджується, бо це може їй зашкодити, сурогатне материнство також для неї не варіант, про дитину з дитячого будинку вона навіть слухати не хоче. Я давно мрію про маленьку частинку себе, яка б бігала по квартирі і сміялась, засинала б від моїх казок і будила зранку. В моїй сім'ї лише я і мій молодший брат, але було ще багато двоюрідних братів і сестер. Для мене звичні діти і я завжди про них мріяв. Але поки, що це не здійсненно. І останнє, що я хотів так це образити дружину, розумію що їй також важко. 

Я виконував для неї замовлення і коли вперше побачив, то відразу закохався - тендітна білявка, з яскраво зеленими очима, які я спочатку прийняв за лінзи, а її форми гідні будь-якого подіуму. І вона їх підкорювала, доки не завершила кар'єру моделі і не почала створювати свій одяг. Вона мене завжди надихала на нові звершення і я готовий багато працювати, аби задовольнити всі її бажання, але й не збираюсь поступатись своїми принципами. 

Після не дуже вдалої розмови з дружиною, було досить несподівано побачити ввечері романтичну вечерю зі свічками, шампанським і різноманітними стравами. Завмерши у дверях кімнати я спостерігав за цією красою, зазвичай від неї такого не дочекаєшся. Ще й у пікантній білизні... Ммм це моя дружина і вона чарівна.

- Милий давно ти за мною спостерігаєш?  - мабуть, я занадто тихо зайшов і просто витріщався на цю привабливу дівчину.

- Я...я ні, я тільки зайшов. 

- Тоді проходь, чого стоїш у дверях. 

- Так, звичайно. 

Після смачної вечері і бурхливого сексу я почав розуміти, для чого це все було потрібне.

- Ну чому ти не хочеш мені допомогти? - у Ніки очі, наче я переїхав її собаку і тепер відмовляюсь вести до ветеринара.

- Я не відмовляюсь, навпаки набрався проектів з якими вже майже не справляюсь. День і вночі працюю, аби догодити тобі.

- Ось навіщо всі ці страждання? Достатньо лише одного дзвінка і в тебе буде все, чого ти побажаєш. 

- Я не збираюсь просити допомоги у батька. Як би ти того не хотіла - це моя остаточна відповідь.

- Мені здається ти мене не кохаєш. - починаються ці ображені розмови, які до чортиків мене дратують.

- Це не має відношення до наших відносин. Зрозумій це будь ласка. Я не хочу нічого мати з тим чоловіком.

- Я все зрозуміла, ти не можеш навіть раз переступити через свою гордість заради дружини. Мені набридло це все. Сьогодні сплю у іншій кімнаті. - Ніка різко встає і залишає мене одного. Збирає свої речі і невдовзі йде. 

Не такого результату мені б хотілось від розмови з коханою. Я можу попросити аванс, дати їй гроші, але мені не вистачає хоч краплинки розуміння моєї позиції.

Зранку ледь прокинувся - здається вчорашні страви були не дуже якісними, бо почуваю себе не добре. Ніка вже пішла, значить вона в порядку - це добре. Хоч ми і посварились, не хочу щоб вона почувалась погано.

Якось доїхавши до роботи, намагався трохи попрацювати. Сил немає зовсім, а коли мене почало нудити - слабкість стала ще сильнішою. Краще поїду додому, відпочину і якщо буду краще себе почувати попрацюю вже там. 

Заїхавши в аптеку, приїхав додому прийняв сорбенти і пішов у ліжко. Після сну має стати трохи легше. Але поспати мені не вдалось - коли лише починав провалюватись в сон, почув що додому прийшла Ніка з подругою. В мене навіть немає сил піднятись і сказати, що я взяв вихідний та запитати про її самопочуття. Але дивлячись на сміх дівчат, зрозуміло що дружина чудово себе почуває.

Добре, що лише мені пощастило отруїтись. Зазвичай я працюю в офісі, або беру ноутбук і йду в якесь затишне кафе - не люблю працювати вдома, тому мабуть через це Ніка не припустила думку, що я зараз в ліжку і я став свідком розмови, яку не мав та не хотів би чути взагалі.