Глава 11 Чарівні істоти наносять контрудар.

Житловий будинок ”Граф” вважався одним з найвишуканіших споруд в країні Кінг, столиці Айс. Кожен хотів придбати там квартиру, але через високу вартість не мав спромоги. До речі, будівля разом з навколишньою територією(ігровий та спортивний майданчик, підземний паркінг і навіть ресторан…) добре охоронялася. Їх патрулювало декілька сторожів(охоронців). Тому це ще й найбезпечніше місце, навіть поліції було важко туди потрапити.

Зараз настала опівніч і Бреді міцно спав. Але він був не єдиний у своїй квартирі, а саме у своїй кімнаті. Недалеко від нього стояла найпривабливіша жінка в світі. Цієї миті від неї линуло світло і тому здавалося, що вона наче фея. Той хто раніше бачив її, принаймні з її родини, сказав би, що в неї найдобріші очі. Але зараз вони блищали так, наче в них горів вогонь, який міг поглинуту усе. Крім цього, завжди щира посмішка, перетворилася в хитру і безжалісну гримасу, наче сам Джокер посміхався. І це не дивно, бо навіть він близько не стояв з Богинею чвар та розбрату, яка цієї миті була зла. Так, Ерида злилася на цього пацюка, а саме на те, що він мав хоробрість погрожувати її дитині. Таке не прощалося.

Єрида поманила своєю рукою і Бреді, не прокидаючись, злетів догори. Потім вона гайнула через вікно, а він полетів за нею.

Один охоронець якраз патрулював територію з цього боку. В руці він тримав каву, яку періодично попивав. Зненацька сторож побачив, що з будівлі щось вилітало. Придивившись (◎ ◎) , не повірив своїм очам. По небу летіли Пітер Пен і Дінь-Дінь?!! (×﹏×)

-Що вони додають в цю каву?- вголос промовив охоронець (￣ ￣|||) і негайно жбурнув у сміття стакан з недопитою кавою.

…

Минув якийсь час. Поліція оточила територію біля житлового будинку ”Граф”.

-І так, Пітер Пен здійнявся до хмар, а за ним фея Дінь-Дінь, це ти бачив?

-Так,- знервована відповів сторож житлового будинку 〜(＞＜)〜 .

-Перевірте його на алкоголь, хоча і так видно, чоловік забухав,- зробив висновок капітан (︶︹︺) .

-Але я не пив! (ಥ﹏ಥ) - почав протестувати сторож.

-Тоді ширявся? Сто відсотків під кайфом (￢_￢) . Перевірте його і на інші препарати,- додав до наказу капітан,- О часи пішли. Спочатку розстріл корками від шампанського, далі побоїще у квартирі між ведмедями, ніндзя і нелюдами, а на останок Пітер Пен з Дінь-Дінь, які літають по небу, що далі? Шрек з віслюком заявляться в гості,- промовив в слух капітан, при цьому важко зітхаючи. Насправді він не хотів цього говорити, але воно само якось вирвалось. Мабуть, через втому, бо вже ніч, а вони ще полюють за Пітер Пеном…

-І це я забухавший? (⊙_⊙) - подумав про себе сторож, споглядаючи на капітана після ненароком почутого.- Та він повністю в зюзю (￣ ￣|||) .

…

Але не тільки бідний охоронець бачив цієї ночі Пітер Пен і Дінь-Дінь.

Десь в небо якраз здійнявся літак.

-Прилади працюють без перешкод, температура нормальна,- відзвітувався другий пілот.

-Мабуть, політ пройде чудово,- промовив капітан.

-А як інакше, коли у нас такий досвідчений капітан,- відповів другий пілот.

-Ах ти, підлабузник,- сміючись і при цьому задоволено додав капітан.- Що бачиш за вікном?

-Хмаринки, хмаринки і ще раз хмаринки. Навіть птахів не видно, майже як і землю. Добре, що є радари. А так лише б хмари і бачили б, разом з жінкою, що пролітає за вікном і маше нам рукою,- швидко промовив другий пілот (◕‿◕) , але раптом до нього щось почало доходити.

Капітан (◎ ◎) – подивився на другого пілота, другий пілот подивився на капітана - (◎ ◎) … Запанувала тиша…

Вони негайно обидва поглянули в той бік, але там нікого не було…

-Ти, що, так жартуєш?!!- вибухнув капітан, у нього ледь серце не стало, думаючи, що в літаку відбулася розгерметизація через якусь поламку.

-Та ні, я чесно це бачив,- почав виправдовуватися другий пілот. Йому теж почало здаватися, що з його очами щось не те. Але поглянувши знову в той бік, він побачив вже…юнака, який спокійно собі спав і летів поряд з їхнім літаком, наче птиця якась. Та ні, навіть не птиця, ті бодай крилами ворушать, а цей наче Пітер Пен.

Другий пілот як закричить, капітан аж ледь не обоср… від такого.

-Та що ти так волаєш?- голосно і люто запитав у того капітан.

-Там-там… (」°ロ°) - почав щось булькотіти і вказувати кудись другий пілот.

-Який Тамтам, хто це?- не зрозумів капітан (・・ ) ? .

-За вікном вже юнак,- нарешті зрозуміло вимовив другий пілот.

Капітан негайно знову подивився в той бік, але нікого там не побачив.

-Так, мені все зрозуміло,- вимовив капітан.- Головна бортпровідниця, негайно зайдіть до кабіни пілотів,- наказав він через рацію.

Та увійшовши, отримала наказ дати другому пілоту заспокійливе.

-А я ж тобі казав, бери відпустку, а ти потім-потім, ось і допрацювався!- похитуючи головою, промовив капітан.

-Але ж я насправді їх бачив (ಥ﹏ಥ) !- з розпачем в голосі, продовжував другий пілот.

-Не турбуйтеся, зараз вип’єте ліки і стане все гаразд,- заспокоїла бортпровідниця.- Капітане, що тепер робити? Будемо повертатися?- тихо запитала у капітана жінка, щоб не чув другий пілот.

-Через таке? Він лише трохи перевтомився, відпочине і все буде гаразд. Крім того, мене і самого вистачить, скільки вже я працюю пілотом. А так всі отримаємо на горіхи, вже не кажучи про нього,- вказав капітан на другого пілота. Звісно по протоколу, вони мали б повернутися, але весь екіпаж без сумнівів вірив у свого капітана, тому негайно і погодилися з ним.

-Не побачу ж я Святого Миколая (＾▽＾) !- намагаючись всіх трохи розсмішити, пожартував капітан. Але його слова були пророчі.

(Від автора: І сам не знаю, як так вийшло, це все вони(герої оповідання), не я (⊙_⊙)… Але саме тут поєдналися мої два оповідання(це і Різдвяне диво:повернення щирого козацького серця). А саме епізод з літаком. Такого в моєму житті ще не було… (◎ ◎)ゞВідчуваю себе, наче мої ж персонажі мене нокаутували (☆_@), знову…)