Моя невістка - Ерида. Книга друга: Божественна гра.

Глава 18 Фінал Божественної гри? Частина перша.

Розпочався підрахунок голосів за місце президента країни Кінг. Як і до цього, охорона була збільшена коштом військових. Унеможливлювалися спроби запобігти виборам. На вечір мали вийти результати. За звичаєм усі кандидати разом з іншими посадовцями мали прибути до Капітолія.

Капітолій (United States Capitol) - місце перебування Конгресу США на Капітолійському пагорбі в Вашингтоні, центр округу Колумбія.

В нашому випадку це було місце збирання та перебування Конгресу Кінг.

Конгрес США  - федеральний законодавчий орган Сполучених Штатів Америки, що складається з двох палат:

Палати представників (435 депутатів, яких обирають на термін 2 роки)

Сенату (100 сенаторів, два від кожного штату, яких обирають на 6 років, третину переобирають кожні два роки).

Саме там, на очах усіх, були б оголошені кінцеві результати та передана посада президента переможцю, з усією повнотою влади до неї.

-Камера добре функціонує?- запитав репортер у свого оператора.

-Так, не турбуйтеся, працює як новенька,- відповів спокійно другий, бо у своїй справі був професіоналом.

-Нам не можна зганьбитися. Сьогодні тут багато наших конкурентів, тому у нас має бути кращий репортаж ніж у них.

Квартира Артура:

Артур, перебуваючи біля дзеркала, підбирав краватку для свого вбрання на вечір. Й хоч цей день і настав, але сум за батьком ще не вщух. Так, він знав, що насправді Кейсі не названий, а рідний батько. Про це йому повідала на останок мати. Чому він не сказав про це батькові? Навіть він повністю не розумів цього. Можливо страх, що той може покинути його, щоб захистити в подальшому. Чи інша причина, але зараз вже це не мало значення.

Повернемося до питання - що таке “помста”? Чи поверне вона йому родину? Чи залікує його сердечну рану?

Все було готове, вона(помста) мала настати вже в лічені години.

В цей час задзвонив його телефон, на іншому боці була Анджеліна. Раніше Артур не розумів, що це за відчуття його обхоплювали в присутності цієї дівчини. Іноді вони з’являлися коли він думав про неї. Наче тріпотіння в серці, при цьому холодок по всьому тілі, розпочиналися у нього. Спочатку Артур думав, що застудився, але ніякі ліки не допомагали йому, навіть шаман не мав сили(о звір, до чого дійшов (눈_눈) ). До речі, останнього блискавкою вдарило і він промовив таке, перебуваючи наче в трансі: ”Не чіпай, він мій (눈_눈) . Точніше її (ᓀ ᓀ) , може нарешті вгамується і стане людиною. Не дай мені, стане як її мати (¬ ¬) .”

Ну, а потім шаман - (×_×)⌒☆ .

Артур - (◎ ◎)ゞ- чий це я?

Транс - це змінений функціональний стан центральної нервової системи, зі сприйняття та оброблення будь-яких видів інформації (особливий стан зміненої свідомості, що характеризується посиленою центральною свідомістю та пригніченою периферійною; сомнамбулічний стан потьмареної свідомості при певній активності). Найчастіше про нього говорять як про щось паранормальне, надприродне, про стан, до якого можна прийти тільки за допомогою зовнішніх впливів. У легкому трансі ми перебуваємо досить часто. Трансові стани вивчаються досить давно і давно використовуються: у терапевтичних цілях, як спосіб розв'язання проблем, можливість зміни життя, у тому числі, щоб позбутись негативної інформації з біополя людини, лікування захворювань.

Але повернемося до дзвінка, Артур його так і не прийняв. Телефон ще довго дзвонив.

Маєток Фоксів:

-Ти – дурень, як смієш не брати слухавки коли я телефоную тобі,- лютувала Анджеліна після того, як вкотре не додзвонилася до Артура.

-Що ти робиш?- звідкись зненацька з’явилась Джена та відразу почала насідати на свою доньку.- Ти ще не зібралась?

-Мамо, я вже казала тобі, мене це не цікавить.

-Що значить – не цікавить? Тобі скільки вже років, так і залишишся в дівках, чи ще гірше – приведеш такого як “ця”. Чи думаєш я не знаю про цього Артура? Мені все відомо,- промовила Джена, забираючи у доньки мобільний телефон.

-Віддай!!!

-Ні, підеш сьогодні з нами, там, на заході, будуть всі впливові люди. Я тебе з кимось неодмінно познайомлю. Після того, як знайдеш свою половинку, я й віддам його тобі.

-Але…- намагалася переконати Анджеліна матір, наприклад тим, що треба він був їй для підтримання відносин з подругами, які теж були не аби хто. Але все це не мало значення та впливу для упертої Джени. Другий раз вона не наступить на ті ж самі граблі.

Тим часом в іншому місці:

-Я сказав, що ти не підеш, значить не підеш,- сердито промовив Бернардо Дуче до своєї онуки.

-Але дідусю, ти сам розповідав, що мені потрібні зв’язки, саме там і зберуться усі впливові люди, яка це нагода для мене!- не здавалася Енджі.

-Ти думаєш, що я не розумію чого ти хочеш піти туди? Бо там буде це “курча” – нащадок того старого півня(мається на увазі під старим півнем - Даніеля Фокса). Я звісно вдячний, що вони турбувалися за тебе поки я був без свідомості, але це не значить, що я тепер мушу віддати тебе в цю родину.

-Дідусю, що ти таке кажеш?- промовила Енджі, у якої почали червоніти щічки, бо почала уявляти себе невісткою Фоксів. Їй там подобалися усі.

-Ти підеш на захід лише в тому випадку, коли я сам не зможу його відвідати. Але повір мені, цього не станеться.

В цю мить, десь далеко, одна чарівна Богиня клацнула пальцями і…

-Ой, щось в мене забуркотіло в животі,- зненацька проговорив Бернардо Дуче, схопившись спочатку за живіт, потім за…зад.- Ой-йой-йой, я побіг…

(Продовження в – за лаштунками () .)

 

Настав вечір:




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше