Глава 17 Дивні справи кояться в цій країні.

Наш час, продовження подій в лікарні:

-Що ви робите?- почувся зненацька чийсь сердитий голос біля трійці та охорони. Власником цього голосу був ніхто інакший як Філіас, чи як його просто звали друзі – Філ.

-Пане, ви прийшли,- промовив один з охоронців, вітаючи господаря з іншими колегами.

-Пане?!- здивовано вигукнула Елі та двоє її спільників.

-Кхм,- відкашлявся Філ, швидко розмірковуючи над ситуацією.- Привіт всім. Я тут якраз на профілактичному обстеженні, друг запропонував, ця лікарня його родини.

-Ого!- разом промовили Лео та Енджі.- Ти знаєш когось з родини Рено?

-Так,- якось дивно відхиляючи погляд в бік (⇀_⇀) , відповів парубок.

-Чого ж ти раніше не сказав?- накинулася на нього Елі з тумаками.- Ти знаєш скільки ми всього натерпілись (ᗒᗣᗕ)՞ (мабуть, більше саме від них всі натерпілися, а не вони(￢_￢) ).

-Забув…Крім того, ти просто казала допомогти знайти якесь приміщення і все…

-Ну все, зараз ти в мене отримаєш по повній,- почала закатувати свої рукави Елі, після чого розминаючи руки, попрямувала до Філа, який на перед почав відступати від неї.

-Сестро, ти нічого не забула, а саме для чого ми тут?- зупинив її Лео.

-А, так. Допоможи нам, нам треба відвести цього калік…хворого до палати,- промовила вона до Філа, при цьому вказуючи на Торнтона(і навіщо я таке ім’я придумав (ᓀ ᓀ) – виговорюється складно, вже не кажучи про написання).

-Так це шанований Торнтон Дуче,- побачивши обличчя, негайно промовив раніше нам відомий охоронець.- Що з ним сталося?

-Так турбувався за батька, що і у самого здоров’я підкосило,- відповів Лео, бо знав, що краще нехай він скаже, ніж його сестра. Та б відповіла б якось так: ”Доля нокаутувала” чи “Йшов, упав, прокинувся – гіпс”.- Нам наказали його покласти в палаті його батька, не допоможете нам?

-А так-так, я ж не знав, що справа в цьому…- почав швидко пояснювати свою поведінку бідний охоронець, і справа була не в Дуче-молодшому, а в тому, що “він” очима натякав, поки інші не бачили цього. Натяки казали – негайно виконуй, дозволь їм пройти. Ну, щодо того, хто це надсилав такі знаки, ви вже зрозуміли - Філіас Рено.

Отже, місія була нарешті виконана. Торнтона жбурнули на ще одне вільне ліжко в кімнаті(охорона залишилася назовні, бо про це їх попросив Філ(насправді наказав їм)), Енджі ж швидко підійшовши до свого дідуся, негайно притулилася до нього в сльозах. На жаль він не реагував, хоч як вона просила його прокинутись. Здавалося, що старий вже ніколи не прийде до тями і це буде остання їхня зустріч.

Лео та Елі нічого не залишалося, як просто тихо стояти та спостерігати за нею, бо інколи краще нічого не говорити.

…

Конференц-зал:

Раптом до зали увійшли деякі люди. Вони зайняли ключові місця в центрі. Але, що приголомшило більшість присутніх, так це те, що серед них були відомі усім особи. А точніше декілька зниклих поліціантів, які раніше керували розслідуванням вбивства родини Морган, а також теперішній її капітан(мається на увазі поліції).

-Що ж, почнемо…- промовив він.

Далі розпочалася дивовижна розповідь. Виявилося, що в минулому з гори прийшла вказівка призупинити розслідування, наче вбивць вже було знайдено та покарано. Це дуже нагадувало випадок з Енріко Лейсом. До речі, щодо нього капітан також додав, що названі злочинці не вбивали його. Докази вели в інший бік. Цей напрямок, як і попередній раз, вказував на змову когось з уряду цієї країни Кінг та сусідньої – Снейк.

Дехто навіть натякнув, що до цього міг бути причетний Тод Макгваєр.

Тоді було повідано суспільству ще багато чого. На запитання – “Чому вони мовчали раніше?”, відповіли – “По-перше, їх звільнили; по-друге, їм заборонили, погрожуючи наслідками не тільки їм, но і їхнім родинам.”

Отже, в цей день суспільство вибухнуло від приголомшливих новин. Добре, що зараз якраз мали пройти вибори, бо інакше в країні просто відбувся бунт. І поки уряд намагався якось угамувати народ, рейтинг Тода падав катастрофічно низько, хоча він і заперечував все. Частково у нього все виходило, бо доказів його провини не було. Але голову міністерства внутрішніх справ було затримано за перешкоджання в розслідуванні. Єдине, колишній вже голова міністерства внутрішніх справ поки не свідчив проти Тода, бо сподівався, що той все ж таки виграє. Тоді для нього все ще настануть добрі часи.

Про інших посадовців, з часів Морган, які тоді разом з президентом(минулим) долучилися до змови Тода, подбав Тінь.

На цей момент залишалося лише сподіватися, що з капіталом Дуче, він зможе ще потягатись, лише б Тінь усунув Емета Волта…Також, на всяк випадок, треба було ліквідувати колишнього міністра внутрішніх справ, поки той не дав свої свідчення проти нього.

Але тут він отримав погані новини – Дуче відмовили у фінансуванні!!!

…

Головний офіс корпорації “Процвітаюча родина”, за дві години до повідомлення Тода Макгваєра про відмову фінансування:

Бернардо Дуче, який на подив лікарів та інших людей, нещодавно прийшов до тями, немов молодий, з новими силами, відразу зібрався та поїхав спочатку до своєї онуки(на його здивування вона чогось жила у цих хитрих Фоксів, на питання – “Чого вона тут?” – Енджі чомусь сумно відхилила голову та промовчала, але він обов’язково про все дізнається), потім до компанії. В цю годину він розпочав перегляд фінансових документів його корпорації. Гнів так й линув з його старечих очей, адже те що наробив його молодший син не можна було навіть передати словами. Збитки сягали захмарних висот. Згодом Бернардо почув ще й від відданих людей, яких його недолугий син звільнив, як той ставився до його скарбу – його дорогоцінної Енджі. Не дивно, що вона так поводилася. Що й казати, той вибухнув від гніву, ледь знову не злігши.

Перше, що він зробив – повністю відсторонив Торнтона від всіх справ, навіть кредитні картки заблокував й викинув з хати. Потім відновив у посадах підлеглих, які продемонстрували свою відданість йому та Енджі, звільняючи посіпак сина. Ну і звісно відмовив у подальшому фінансуванні Тоду Макгваєру. Це він також виявив з таємних документів, що залишилися на столі сина. Той навіть не додумався сховати їх, вважаючи, що до його кабінету ніхто не увійде.