Я прийшла до університету зла й розбита. Знову не змогла заснути всю ніч. Робота, навчання, вірші — усе змішалося в один клубок і розриває мене на шматки.
Я хочу спокійно спати. Хочу усміхатися тому, що роблю, тому, що справді люблю. Хочу засинати з легкістю та спокоєм, а прокидатися з ентузіазмом і бажанням жити цей день.
Я дивлюся на себе в дзеркало і бачу справжню красуню. І це не дивно — моя мама була красивою, наче ангел. У мені так багато від неї. Та сумні очі зовсім не прикрашають мене.
Як мені впорядкувати своє життя? Як повернути його до того вектору, який освітить мій шлях? Я хочу бути щасливою. Але зараз у мене немає ресурсу. Я не знаю, як усе змінити.
Прошу, доле, якщо я справді заслуговую на інші відчуття, ніж маю зараз, пошли мені знак. Символ. Людину. Щось або когось, хто допоможе мені зрозуміти, куди йти далі.
Я дуже втомилася блукати в темряві. І мені так хочеться нарешті побачити світло.