Розділ 4. CONTRA SPEM SPERO

Розділ 4. CONTRA SPEM SPERO

Єлизавета Вікторівна допомогла дитині знести валізу на перший поверх та викликала таксі. Автівка відвезла Злату у нове життя. Цікаве, насичене, щасливе.

Єлизавета Вікторівна виділила для дівчинки одну кімнату у своїй двокімнатній квартирі. Невелика кімната з усім необхідним. Затишна та світла. А головне, що тут була ціла шафа з книгами.

Ввечері вони разом готували вечерю та будували плани на наступний день. Їм було легко та комфортно разом, ніби вони знали одна одну все життя.

– Я бачила виписку твоїх оцінок зі школи. Молодець! Ти маєш високий рівень знань, – похвалила Злату жінка.

– Дякую. То для сільської школи. Чомусь думаю, що з мовою та математикою проблем не виникне, а от з іноземною мовою в мене біда, – зізналася дівчинка. – То у виписці в мене високі оцінки стоять з англійської, але то виключно за мою поведінку та те, що я вмію читати та виконувала постійно домашку. Наша вчителька англійської мови пішла три роки тому у декрет і нам на заміну поставили вчительку біології. Чому її, бо вона хоч вміє читати латинські літери. Тому холодильник у нас був «холодильникус», а огірок – «сисимбер», – відверто розповідала Злата.

– Не переживай. У тебе є головне – бажання вчитися. Іноземні мови не такі складні, як здаються. Ти казала, що тобі сподобалось, як я декламувала уривок з «Маленького принца» французькою, то можемо спробувати, щоб ти вивчила його напам’ять, – мовила жінка.

Вчителька почала називати певні речі, які були довкола, французькою, а Злата їх повторювала. Єлизавета Вікторівна ще раз переконалася, що Злата – розумна та талановита дитина.

– Щоб було простіше запам’ятати, ми напишемо назви речей на стікерах. Коли та, чи інша річ потрапить тобі на очі, ти маєш промовити її назву французькою сім раз. Поступово ми будемо знімати стікери, якщо ти зможеш не просто назвати це слово, а скласти з ним речення, – запропонувала жінка.

Злата вбирала у себе знання, наче спрагла земля воду.

Наступного дня Злата пішла до школи. Єлизавета Вікторівна дала їй певні настанови, щодо поведінки та реакції на можливі випадки нових однокласників.

Перший день пройшов жваво. Злата стала предметом вивчення, як однокласників, так і вчителів. Хлопці звернули увагу на привабливу дівчину, а дівчата шепотілися, обговорюючи новеньку.

– Дай свій номер телефону, щоб ми могли тебе додати до чату класу, – попросила одна з дівчат.

– У мене немає телефона, – відверто відповіла Злата.

– Як? Ти у восьмому класі і не маєш телефона? – здивувалася інша дівчина.

– Ти з іншої планети?

– Телефони зараз є у всіх!

– Ну ти й дивна! – почулося з усіх сторін.

– Я тільки кілька днів у місті, раніше я жила у селі і нам не потрібні були телефони. Ми усі спілкувалися одне з одним, рахувати я вмію і без калькулятора і... – не встигла продовжити Злата.

– Селючка!

– Відстала!

– Інопланетянка, – почулося звідусіль.

Вигуки припинилися, коли до класу увійшов вчитель математики, якого усі боялися та поважали. Вчитель був вимогливий, але справедливий.

– Добрий день! Бачу, що у вас новенька, – мовив вчитель.

Чоловік почав пояснювати нову тему, яку Злата пройшла у своїй школі раніше, вона підняла руку та попросилася розв’язати задачу на дошці. Вчитель був вражений, що дитина не просто дала правильну відповідь, а розв’язала складну задачу двома способами. Вчитель похвалив Злату та поставив кілька запитань усьому класу. Учні затихли. Тільки «зубрилки» підіймали руку, але їх відповіді не завжди були правильними. Злата знала відповіді на усі запитання та могла пояснити і розв’язати рівняння, які писав вчитель.

– Тепер у мене є запитання до вас, шановні. То хто тут відстала інопланетянка? Таке відчуття, що я не роздовбував вам увесь матеріал, дівчина з села, яка не має телефона, сьогодні заткнула вас за пояс. Ніколи, чуєте, ніколи не судіть людину за тим, що в неї є, чи чогось вона не має! Телефони, які ви маєте, не ваше надбання. Їх придбали ваші батьки. Ваше основне завдання зараз – вчитися, засвоювати знання, а ви відбуваєте час у школі, тупите мозок у телефонах, – вчитель говорив у повній тиші. Не тільки він, але й усі однокласники були вражені знаннями Здати.

Вчителька української літератури також була приємно здивована знаннями нової учениці. Злата завжди влітку читала усі твори шкільної програми наперед і мала добру пам’ять.

Усі вчителі відмітили гострий розум дівчини, а однокласники прикусили язики, бо Злата була на голову вище майже по усім предметам.

Англійська мова таки підкачала. Злата розуміла, що має прогалини знаннях і перед уроком підійшла до вчительки та пояснила їй ситуацію. Жінка вже чула від колег про новеньку та пішла назустріч Златі. Вона не робила опитування, а дала граматичне завдання з яким Злата впоралася, бо англійська граматика – та ж сама математика. Постав слово не туди і речення буде неправильним.

Злата лишилася задоволена першим днем. Вона продемонструвала свої знання та побачила, що дещо потрібно надолужити. Єлизавета Вікторівна попросила вчительку англійської додатково позайматися зі Златою. А вчитель математики повідомив про розмову щодо телефону і жінка у той же день пішла зі Златою до магазину техніки і придбала дівчинці телефон.