Моя, і не тільки, війна

Початок

24 лютого 2022

05:54

Погано сплю, прокинулась через вибухи в посадці, але так буває періодично, тому сильно не переживаю, але починаю нервуватися

06:44

Чую серйозні вибухи, прибігає тато і каже збирати необхідні речі поки сам поїде на окраїну за жінкою і її мамою. Бігаю по хаті в паніці і думаю що може знадобитися, джесіка і кнопа дуже налякані. Плачу і зовсім не розумію що ж робити

07:40

Приїхав тато, взяли речі, а тварин відразу повезли до діда, в нього вони і залишились. Навколо досі чуються вибухи, по дорозі вирішуємо куди їхати, тато думає що робити з магазином техніки, а я дивлюсь новини, хоча інтернет вже починає пропадати. Як же ж мені страшно, але я думаю що скоро ми виїдемо.

8:30

Я, тато, брати, Настя, всі приїхали на іншу частину міста, де повинно бути троха безпечніше, до батьків Насті. Враження ніби фонові вибухи нескінчені. Вийшла з хаті до машини взяти сумку і щось пролітає над головою, так сильно настрашилась.

10:48

Як повезло що маємо генератор, хоча б не так зимно, можно зарядити техніку і з’являється який не який інтернет. Сиджу з блокнотами, намагаюсь відволіктися і писати книгу, малюю і дивлюсь по картах які міста безпечніші. Старші влаштовують засідання над головним питанням щодо подальших дій. Виїзджати поки небезпечно. Кажуть пішли арт обстріли і вуличні бої

14:41

Активно дивлюсь пабліки і новини, ситуації не з кращих, нема палива на машини, ціни на продукти неймовірні, якщо вони є. Гасло «постараємось вижити»

20:47

Вже стемніло, виходити на вулицю троха зимно, та і не варто, почались масові обстріли з градів і літаків, все небо горить.

21:29

Почало вириватися щось достатньо мощне, будівлі трясуться. включився режим виживання, дикої паніки вже немає, є ціль жити.

25 лютого 2022

00:32

Самыми страшными моментами остаются долгие долгие раскаты шума будто «гром», и тут у тебя два варианта: либо это так долго взрывается где-то снаряд, либо самое жесткое, он просто приближается и летит.

01:26

Тяжко спати, кажуть що азовсталь повністю зупиняє свою роботу. Читаю чати, кажуть що руські ходять по вулицях, наші радять не виходити і нічого не казати, їздять танки.

15:32

Весь день напружена, думаю сидіти тут до кінця, хоча в тата вже є думки кудись їхати в інше місце, ближче до центра.

20:17

Побачила відео з зруйнованою 48 школою.. і своєю..

26 лютого 2022

10:25

Збили один безпілотник з 5 нарахованих мною. Страшно

17:53

Десь щось максимально голосно розірвалося, напрягає що все це лиш ближче до нашої точки дислокації

18:04

Нас в хаті багато, в родині Насті маленький хлопчик, стоїмо з ним на вулиці , розмовляємо, намагаюсь бути сильною і розбавляти атмосферу жартами, дитині легше.

19:53

Бачу відео з зруйнованими вулицями біля свого дому, школи, дачі, боляче

27 лютого 2022

11:25

В чатах пишуть що хліба дешевше 190грн нема, люди тримаються, створюють приколи щодо окупантів.

13:01

Кидаю майже всі гроші на зсу, переживаю, бо пересиджую в більшості на другому поверсі, вже маю трігер на звуки грому , схоже це стане травмою

16:12

Мережа остаточно пропала, це напрягає, продовжую сидіти над картами і капати всім на мізки щоб виізджали поки є пару можливостей.

22:11

Засипаю і знов той гром, я вже не можу

28 лютого 2022

10:38

Важливий момент, тато агетує всіх перебратися в головний корпус київстару в центрі з причин безпеки, але їхати теж страшно. По ітогу з ним поїхали я і Макс. В дорозі була в навушниках, хоч навкруги було чутно вибухи. Нарешті приіхали, будівля поверхів 20 думаю. Тато заховав одну машину під накриття , другу залишив на парковці ззаду.

15:49

В центрі є величезний дизель-генератор, нарешті є світло, вода, мінімальний душ і світло з мережою, тільки тому, що саме від цього центрі вона і йде на все місто. Була вона в пару десятків метрів по радіусу від центру. Як же ж я рада облитися водою і помити голову, я думала що з розуму зійду.

16:22

Сидимо всі в конференц-залі на другому поверсі, за наше укриття, тут поруч є кухня і пару робочих кімнат з парою диванів. Включили на проекторі музику, трошка кайфванули, розібрали продукти що маємо , поїли і включили кіно. потім дізнаємось що на криші тусуються військові, схоже місце не є безпечнішим.

19:03

Почали пускати балістичні ракети. Розуміємо що палива на генератор все менше, треба їздити шукати заради життя

21:53

Вдягла теплі штани, кофту, рубашку і бандану щоб тепліше було, ненавиджу ходити в окулярах , це так незручно.

1 березня 2022

13:37

Як же ж рада що маю зв’язок, але люди з міста вже перестали відповідати(

22:26

Моя основна задача розігрівати їжу і робити каву, невже якась цивілізація.

23:06

Так багато мирних жителів вбили, почали віджимати хати в лоб.

2 березня 2022

10:41

Намагаємось знайти інформацію про зелені коридори виїзду, нічого нема, ракети все ближче до нас, невже все?

15:06

Пару працівників київстару з якими ми тут сидимо намагалися попасти на лівий, не пускають військові бої кажуть міст заміновано і там артобстріл.

16:01

Мрію за тістечко з кремовою начінкою, а місто взяли в кольцо

20:36

Не губимо оптимізму і бажання жити, малюю татушки на тілі собі і Максу, намагаємось розважатися, доступ до електроенергії дуже радує.

03 березня 2022

09:49

Как я поняла зашли военные теперь со стороны центра, с того блок поста, потому что с 5 утра взрывы очень близко и ещё учитывая что нигде нет электричества, связи и интернета. Палива на генератор нам вистачить тільки до вечора сьоголні. Перестали писати новини за Маріуполь, що коїться?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше