Розділ 17. Змова за спиною

Напівтемрява дорогого VIP-залу в закритому ресторані на Печерську надійно ховала своїх гостей від сторонніх очей. Тут не було чутно вуличного шуму, лише приглушений, тягучий джаз ледве пробивався крізь важкі оксамитові штори, що повністю відсікали світло вечірнього міста. На полірованому столі з темного дерева, в якому глянцево відбивалися кришталеві люстри, стояв вишуканий посуд та недоторкані коктейлі. Проте атмосфера розкоші й затишку була оманливою — повітря в кімнаті буквально тріщало від концентрації заздрості, гніву та холодного, отруйного розрахунку. Навколо цього столу зібралися ті, чиє самолюбство було розтоптане тріумфом однієї дівчини.

Карина нервово крутила на пальці масивну каблучку з діамантом, її бездоганний французький манікюр практично впивався в тонку шкіру долоней. Вона щойно вкотре переглянула свіжі фотографії у соцмережах: Максим і ця нікчемна Діана на якомусь обшарпаному даху, щасливі, усміхнені, загорнуті в один дешевий плед. Вони виглядали так, ніби всього світу навколо не існувало. Для Карини, яка звикла отримувати все за першим клацанням пальців, це стало останнім рубіконом. Вона зрозуміла те, чого так довго й уперто не хотіла визнавати: вона втрачає Макса остаточно. Її власницький інстинкт, підігрітий публічним приниженням у спорткомплексі, вимагав негайного, нищівного реваншу.

Навпроти неї сиділи Аліна та Артур. Кожен із них мав свій особистий, глибокий рахунок до Ковальової. Те, що колись було звичайним студентським суперництвом чи дрібною образою, тепер трансформувалося в чисту, концентровану ненависть, яка й об'єднала їх за цим столом. Вони нагадували зграю хижаків, що вичікують слушного моменту для нападу.

— Якщо ми не зупинимо її зараз, наступного тижня вона офіційно забере грант до Парижа й підпише контракт із французьким модним домом, — Аліна заговорила першою, її голос зрадницьки тремтів від прихованої люті, а пальці судомно стискали тонку ніжку бокала. Вона згадала сьогоднішню похвалу Арсенія Валерійовича на проміжному перегляді, і цей спогад знову розігрів її заздрість до температури кипіння. — Чорнобай від неї просто в захваті. Мій макет, на який я витратила купу грошей і три тижні безсоння, він навіть не став докладно розглядати! Сказав, що там «забагато зайвого шуму». А перед її оксамитовим шматком ледь не кланявся, розписував лінії посадки... Це несправедливо! Вона ніхто, звичайна кравчиня з провінції!

— Заспокойся, Аліно, і припини істерику, — Карина холодно перебила її, повільно підносячи бокал до губ і роблячи крихітний ковток. Її тон був настільки крижаним, що Аліна миттєво замовкла.

 — Емоції та сльози нам не допоможуть. Потрібен чіткий, прагматичний план. Ти отримаєш те, по що прийшла, не переживай. Мої батьки вже поговорили з керівництвом партнерського модного дому в Мілані. Місце на престижному європейському стажуванні, яке обіцяли переможцю академічного конкурсу, буде твоїм. Я особисто це гарантую. Але тільки за однієї умови: Ковальова має з тріском, публічно вилетіти з цього конкурсу. Її репутація повинна бути знищена так, щоб Арсеній Валерійович сам, своїми руками анулював її оцінки й виставив за двері академії.
Аліна жадібно ковтнула повітря, її очі заблищали від раптового спалаху жадоби. Мілан! Стажування в Італії, робота з топовими дизайнерами — це було навіть краще, ніж Париж, про який мріяла Діана. Радість від майбутнього тріумфу та задоволене самолюбство на мить повністю затьмарили її страх перед мораллю чи наслідками власної зради. Вона була готова переступити через будь-що.

— А що щодо мого інтересу? — подав голос Артур, цинічно усміхаючись і ліниво відкидаючись на високу спинку шкіряного крісла. Він крутив у руках дорогу запальничку, спостерігаючи за грою полум'я. — Я вже допоміг Ковалевському-старшому дізнатися, з ким саме крутить його єдиний і такий правильний син. Максим тепер без копійки, батько заблокував усі його рахунки й позбавив фінансування. Але, як бачите, це його не зупинило. Вони з Діаною тепер корчать із себе закоханих мучеників, гуляють дахами й плюють на думку оточуючих. Мені потрібен повний контроль над курсом і, головне, над самою Діаною. Я хочу бачити, як її ідеальний світ розсиплеться на шматки, і вона сама, на колінах, приповзе до мене просити про допомогу й захист. Ось тоді ми подивимося, хто тут нікчема.

— Ти отримаєш свій контроль і свою ляльку, Артуре, — Карина опустила бокал на стіл, і її темні очі небезпечно звузилися, перетворюючись на дві холодні щілини. — Мені потрібен Макс. Але не той гордий капітан, який кидає мені виклики на очах у всього університету. Мені потрібен Макс без грошей батька, без підтримки цієї швачки, повністю зламаний, розчарований і повернутий під моє крило. Він має зрозуміти, що без моєї родини, без наших зв'язків та капіталу він ніхто в цьому місті. Його гордість швидко мине, коли почнеться голод. Але для того, щоб цей картковий будиночок завалився, нам потрібно довести, що вся їхня раптова історія кохання — це всього лише дешевий, продуманий фейк.

Артур зацікавлено подався вперед, спершись ліктями на темне дерево столу. На його обличчі з'явився вираз хижого інтересу.

— Фейк? Що ти маєш на увазі? Ти думаєш, вони грають?

— Я знаю Максима занадто добре, ми були разом не один місяць, — Карина хижо, тріумфально посміхнулася, відчуваючи свою інтелектуальну перевагу. — Він гордий, закритий і ніколи б не закохався в цю сіру мишу за два дні після нашого розриву. Це занадто ідеально, занадто вчасно. Вони щось приховують від самого початку. Цей їхній раптовий союз, спільна робота ночами, захист від тебе... Вони уклали якусь угоду, я впевнена на сто відсотків. Фіктивний контракт, щоб закрити особисті проблеми кожного: йому потрібна була слухняна, непомітна модель для відволікання уваги батька та створення образу самостійного чоловіка, їй — статусний, сильний хлопець для захисту від твоїх переслідувань, Артуре, та безкоштовний манекен для конкурсу Чорнобая. Вони просто використали одне одного.
Аліна й Артур перезирнулися. У словах Карини була залізна, незаперечна логіка. Навколо цієї пари з самого початку було занадто багато дивних збігів, які тепер, під впливом цієї теорії, шикувалися в чітку й брудну картину.

> — Якщо ми покажемо академії, ректорату та особисто комісії Арсенія Валерійовича, що Ковальова цинічно використовує капітана збірної університету заради власного піару, балів та перемоги в престижному конкурсі, уклавши з ним таємну фіктивну угоду, це буде її абсолютний кінець, — резюмувала Карина, дивлячись прямо в очі Аліні, наче гіпнотизуючи її. — Наша академія дуже сильно дбає про свою репутацію, і подібних брудних маніпуляцій та обману керівництва вони не пробачать. Але нам потрібні неспростовні докази. Не просто наші припущення чи плітки, а прямий, залізобетонний компромат. Папір, документ, запис.