Розділ 18. Як вірус може стати другом. 2

Альдертіра, яка до цього моменту мовчки вилизувала свою розкішну персикову шерстку на лапці, раптом підняла голову. Її мигдалеподібні блакитні очі відбивали світло багаття, нагадуючи два розпечені сапфіри.

— А йдіть-но ви вдвох, — запропонувала вона своїм мелодійним, але владним голосом. — Так шанси дістатися до імператорського комп’ютера подвоюються. Ми маємо використати будь-яку можливість.

— Але ж Ворон зовсім не розбирається в комп’ютерній техніці! — вигукнула я. Чомусь думка про те, що він ризикуватиме життям у самому серці Коттополіса, відгукувалася в мені гострим болем. – Краще хай залишиться у таборі, щоб контролювати ситуацію!

- І що я проконтролюю, сидячи у печерах? – в’їдливо поцікавився Ворон. – Я маю бути поруч із тобою, люба.

Тіра лише загадково усміхнулася, демонструючи кінчики гострих ікол:

— Генерал теж може бути корисним, - мовила вона. - Варто мені дістатися до своєї лабораторії у столиці — і я приготую спеціальну флешку. Ворону не потрібні особливі знання чи вміння, йому потрібно лишень потрапити до королівської резиденції і проникнути в його особистий кабінет.

- Ти гадаєш, що це так просто – потрапити до королівської резиденції та ще й й проникнути в його кабінет? – вигукнула я.

- А то вже його справа, - здвигнула плечима кішечка. – Він же хватиться, що вміє бути непомітним. Достатньо буде лише вставити флешку в роз’єм комп’ютера імператора – і вуаля!  Одна хвилина – і програма сама розблокує «в’язницю» для вірусу і дозволить йому самостійно перескочити на цей носій. Після цього залишиться лише один крок: забрати флешку і вставити її в інший комп’ютер, бажано центральний, той, що в самому Центрі Управління. Він найбільш потужний і найшвидше розповсюдить вірус по всій мережі Імперії. Тоді вже його точно не зупинити. Жоден антивірус не впорається з творінням професора Зільберта.

— То, може, Климу тоді взагалі туди потикатися не треба? — з надією в голосі запитала Соні, міцно стискаючи край своєї сукні.

— Треба! — хором відповіли кішка, Ворон і я, навіть незважаючи на її жалібний погляд, повний тривоги за коханого.

— Ми не повинні відкидати жодної можливості, — м’яко, але повчально пояснила дівчині Тіра. — У великій грі кожен хід має значення. І я схиляюсь до думки, що саме Климові вдасться стати королівським домашнім улюбленцем, він такий милий на відміну від суворого генерала. Вибачте...

- Але що, коли щось піде не так? – закусила губки колишня служниця мера.

- Завжди щось може піти не так, - повчально відповіла кішка. – Ми усі ризикуємо. Ризикуємо свободою, можливо, навіть життям.

— Зрозуміло… — тихо мовила Соні, опускаючи очі.

— І ще одне... — голос Альдертіри раптом втратив свою наукову сухість. Вона подивилася в бік печер, де зараз безтурботно спали її сини-близнюки. — Раптом зі мною щось трапиться… Раптом я не повернуся з цієї місії… Я прошу, щоб про моїх синів подбав вільний народ. Нехай візьмуть їх... хоча б як домашніх тварин. Вони кмітливі хлопчики, з дитинства привчені полювати самостійно, тому не будуть тягарем. Але я не хочу, щоб вони залишилися одні в цьому жорстокому світі.

- Я віддам наказ, щоб про кошенят потурбувались... – відповів генерал.

Я підійшла до кішки й обережно торкнулася її лапки.

— Не хвилюйся, Тіро, про твоїх кошенят ніхто не забуде. Ми за них відповідаємо. Але й про погане думати не смій! У нас усе вийде. Ми повернемо собі свободу, а ти — своє право бути вченою, а не вигнанницею.

Сіамська кішечка вдячно муркнула, потім обернулася до Соні:

- Соні... Може статися так, що ми усі потрапимо в лапи котячого правосуддя. В такому випадку я саме на тебе сподіваюсь, що приглянеш за моїми дітьми.

- Не турбуйся, Тіро, - дівчина тильною стороною долоні витерла сльози. – Я не покину Дарика та Лапика на самоті. Але цього й не знадобиться. Все буде добре.

Її обличчя на диво змінилося, страждання сповзло з нього, даючи місце рішучості.

Коли вже й Соні повірила, що нам вдасться здійснити у цьому світі революцію, то мені, взагалі, соромно сумніватися.

Тим часом над горами повільно піднімався місяць, освітлюючи шлях, який мав змінити долю кожного з нас.