Побачення

Так як на фоні особистої драми мені видали пару відгулів, я знову залишилася сама в квартирі.

Рітка зателефонувала по обіді, поцікавилася, що я роблю і запропонувала кудись піти ввечері. Я згадала, що познайомилася з таксистом, то може запросити його з нами? Ми ще пореготали з цього приводу, але співрозмовниці ідея сподобалася. Мені було все рівно і я зателефонувала за номером з якого мені дзвонив Микита.

Не довго думаючи, запросила його на пиво чи на ще щось.Чоловік охоче погодився і ми домовилися зустрітися на площі біля вокзалу о восьмій вечора.

Подружка прилетіла на три години раніше. Ми випили нічне вино і з'їли шоколадку. І… якась така апатія накатила, що я передумала йти на те побачення. Ще й плойка зламалася. 

На що мені була запропонована зачіска "Колосок", і мене буквально виперли з квартири. Вже, коли ми спускались сходами під'їзду зателефонув Микита і запитав де я? Ми добряче запізнювалися. Я відповіла, що скоро будемо, вже їдемо в тролейбусі. На питання: Хто "ми"? Я обрадувала таксиста, що буду з подружкою.

Насправді, він хотів забрати нас машиною, але я свято придержувалася версії, що ми вже їдемо. По дорозі я і Рітка перерахували свої гроші і вирішили, що замовлятимемо тільки на ту суму, що маємо, про всяк випадок. Грошей було небагато. На пару пляшок пива, чіпси і горішки, і на… тролейбус додому.

Під'їхали до потрібної зупинки ми швидко. Добре, що було недалеко. І вже підходячи до площі, я зрозуміла, що не знаю кого шукати.

Про це я розповіла подружці:

- Прикинь, йду на побачення і не знаю до кого. Я ж бачила тільки його потилицю. Це мені що -  підходити до кожного таксиста на площі і просити повернутися спиною?

І ми голосно засміялися. А ж раптом я фізично відчула на собі чийсь погляд. Підняла очі і зустрілася з його сірими, майже стальними. Він посміхався. Цікаво скільки почув, адже я майже пройшла повз. Чоловік був високим, широкоплечим з добре розвиненими м'язами. Він сперся на свою автівку і з якоюсь жадібністю мене розглядав.

Я про всяк випадок перепитала чи він - Микита. А потім повторила те, що геть його не запам'ятала, ну почув, та й почув, головне, що викрутилася.

Чоловік відкрив нам двері і ми забралися до салону. 

Микита віз нас по місту, пропускаючи, на мій погляд, непогані заклади. Пізніше він пояснив, що шукав кафе, де не палять. Чомусь чоловік вирішив, що ми не такі. Обраний Микитою заклад був недешевий. Я вже думала: "Хоч би на пиво вистачило!". На днях я позичила Рітці чималу суму на замшеві ботфорди і була майже на бобах. Так і залишилася вона мені по цей день винною, ще й мою улюблену "шкіряну" спідницю забула повернути.

Ми скромно замовили частування. Я все намагалася розговорити чоловіка, але він вперто мовчав або відповідав якось розмито. А потім йому хтось зателефонував і він вибачаючись, покинув нас. Ми ще замовили йому привезти нам цигарок. На що він шоковано погодився, і навіщо шукав те кафе для некурців? Обіцяв повернутися через двадцять хвилин.

Ми змовницьки з подружкою переглянулися і відпустили чоловіка на зовсім.  Ні через двадцять хвилин, ні через сорок він не повернувся.

Ми допили пиво, порахували гроші. Вирішили замовити ще по одному келиху і піти пішки.

Тягли-тягли, аж являється наш третій не лишній. Привіз цигарки. Невдоволено поклав на стіл, але грошей не взяв. Микита розрахувався за випите нами і сказав, що відвезе нас по домах. Подружці приспічило в туалет і вона побігла вперед. А я запропонувала чоловікові завести додому спочатку мене, а потім подружку. Вони ж живуть в одному районі.

Я не забуду ніколи цей момент. Ми спускалися вузькими сходами, я йшла попереду, а Микита позаду. Він трохи наклонився до мене і так проникливо запитав:

- Ти що, вирішила сплавити мене своїй подружці? Вона мені не до смаку. Я взагалі до тебе на побачення приїхав! Тому я завезу спочатку її, а потім тебе.

Це вразило мене, адже варіант, коли обирали в кінці побачення моїх подружок був частенько. Я тому й прийшла не сама, бо дійсно не чекала на стосунки і хотіла сплавити кавалера.

Але ж я не признаюся, ні.

- Ні, я так не думала! Тобі здалося, як скажеш, відвеземо спочатку її.

Чоловік задоволено посміхнувся.