Таксі

Падав сніг - лапатий, білосніжний. Я повернулася додому. І вирішила, що мені не потрібно ніяких чоловіків, що буду займатися кар'єрою, адже вступила до аспірантури. Під вечір зателефонувала Рітка, та сама подружка. Запитала, як справи. Я звісно їй розповіла, що розірвала стосунки з Дімою. Рітка запропонувала не засмучуватися, а зустрітися в неї дома.

- Будуть ще гості, посидимо, розвіємося, потанцюємо. - увіщувала вона.

Я погодилася. Якби там не було, зі своїми думками не хотілося залишатися наодинці. Ми досиділися до другої ранку і один зі знайомих подруги, з її подачі, визвався мене провести. 

Тоді мобілки були не у всіх, а жила я далеко. Міський транспорт вже не ходив, тому мій проводжатий запропонував сходити до його будинку. Він по міському телефону викличе таксі, візьме гроші і відвезе мене.

Так ми і топали засніженою дорогою, поки не зайшли у вузьку вулицю. З лівого боку був приватний сектор, а з правого -  молода панельна багатоповерхівка. 

Я озиралася на всі боки, ніби щось пригадуючи, аж почула свист. Це свиснув мій супутник і замахав проїзжаючому повз таксі.

Авто зупинилося. Парубок взяв мене за руку, відкрив двері і посадив в салон. Сказав водієві, щоб зачекав, поки він збігає додому по гроші.

Я роздивлялася сіру чистеньку обшивку іномарки, грала приємна музика. Обличчя водія не було видно. Я не пам'ятаю, хто перший заговорив, бо була трохи напідпитку. Мабуть, водій перший спитав, чи це мій хлопець. 

А я відповіла, що просто він мене проводжає. І що всі чоловіки взагалі козли, і розказала щось коротко про своє буття. А коли повернувся знайомий Рітки і ми поїхали, я вже розказувала якісь анекдоти і всі сміялися. Іномарка легко залетіла на міст, з динаміків лився безсмертний хіт групи Queen You Don't Fool Me. 

Мені в той момент зробилося якось легко і безшабашно.

Видно моєму супутнику здалося, що я захочу продовжити з ним романтичний вечір і він попросив водія під'їхати до нічного магазину, щоб купити вина і шоколадку.

Таксист знову спитав, чи я з тим хлопцем часом не зустрічаюся. Я відповіла, що ні, тільки з ним познайомилася сьогодні. На що водій видав:

- Я б з Вами теж хотів дуже познайомитися!

Я розсміялася, і про себе подумала, що він якийсь дивний, мабуть, одружений і вже має двоє дітей. Та й років десь тридцять чотири. 

А в голос сказала, що стосунки мене не цікавлять.

Тоді водій просто попросив записати його номер телефону, може знадобиться таксі.

Таксі час від часу мені було потрібне. Але записувати я нічого не хотіла, тому просто продиктувала свій номер телефону і попросила набрати мене.

- Як вас звати? - запитала я в таксиста.

- Микита, а вас?

- Аля. Алевтина.

- Мою маму теж так звуть, дуже красиве ім'я!

Тут повернувся проводжатий, ми доїхали до мого будинку і попрощалися.

Скажу чесно, терпіти не могла свого імені. І нічого красивого в ньому не бачила. Мене так назвав мій брат на честь своєї подружки дитинства, але я своєму братові подружкою не стала. Він був на п'ять років старший і майже завжди мене ігнорив. А на нашому кутку мені в основному не було з ким гуляти і часто я проводила дні насамоті.

Вино так і залишилося не відкорковане. Знайомому Рітки було виділене спальне місце. На ранок він пішов злий і ображений, що і не попрощався.