Перед Новим 1998 роком однокласниці пожвавішали. Тоді нам було по тринадцять-чотирнадцять років. Деякі вже зустрічалися з хлопчиками або принаймні цілувалися, коли грали "в пляшечку" чи "в хустинку". Мені не світило ні перше, ні друге. На шкільних потанцюльках, які відбувалися в спортивному залі перед Новим роком та на Восьме березня за весь час школи мене ні разу не запросили на повільний танок. Нікому не було діла, що в мене тонка і багатогранна душа і взагалі я така хороша і пречудова, десь дуже глибоко.
Так от, відійшла від теми, незадовго до кінця другої чверті, однокласниці збиралися купкою і обговорювали різні ворожіння.
Вони ділилися рецептами "Пізнання долі" і старанно записували все це в дівочі зошитки.
Я тоді подумала: "Може й собі спробувати?" Чогось мені тоді вважалося, що якщо до цього віку на мене ніхто не подививсь, то заміж мені вже не вийти.
Звісно, підійти і попросити рецепт ворожіння я б собі не дозволила. Не хотіла, щоб з мене сміялися, і так за моєю спиною не раз лунали перешіптування і пересмішки. А от підслухати - це цілком прийнятно.
Так в мене і опинилося бажане закляття.
Треба було в новорічну ніч взяти плаский гребінець, розчесати ним волосся.
В тарілочку налити свіжої криничної води.
Покласти зверху гребінь і тричі промовити такі слова:
"Як я буду спати -
То по цім місткові
Вороний кінь скаче,
Гривою пряде!
А на ньому князь!
Скачи, скачи мій князю
Та до мого серця,
Стань перед мої ясні очі!"
І якщо однокласниці вигадували різні способи як вони це зроблять, щоб не бачили батьки і не задавали питань, чому їхня донька лягає спати до бою курантів, то для мене - це взагалі не було проблемою. Новий рік в моїй сім'ї не святкували. Дід Мороз до мене не приходив, НІКОЛИ! Ну і звісно ніяких там подаруночків ні під ялинкою, ні будь-де не було. А навіщо? Я ж з років шести вже доросла, а до того мені в садочку цукерки давали.
В запланований вечір я сходила до криниці по свіженьку воду, взяла в літній кухні тарілку, а гребні і так в мене були всі пласкі, самі найдешевші. Масажний гребінець мама зроду не купувала.
Провівши обряд, я лягла спати.
#381 в Сучасна проза
#2384 в Любовні романи
#524 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 31.12.2023