Розділ 1

Вітаю всіх в короткій історії знайомства Ольги, старшої сестри Данки, із Костянтином Аверіним. Ця книга є мідквелом (історією з середини) до роману «Жорстоке весілля». Книга безкоштовна, тож насолоджуйтесь! Ваша ТТ)))

Мати було чути на весь операційний блок. Ольга, звичайно, до всього звикла, але такі витончені варіації вона чула вперше, тож поспішила в передопераційну подивитися на їх джерело. І від душі поспівчувала невідомому Андрію Григоровичу, якого так методично обкладав пацієнт, що лежав на каталці. Він, власне, і виявився джерелом.

— Дайте мені телефон, — сказав пацієнт. Ольга здивовано хмикнула.

Чи це його готують до операції? Вона мала оперувати потерпілого з вогнестрілом у стані, який класифікувався як важкий. А те, що пацієнт лаявся і матюкався, ніяк не пов'язувалося з такою класифікацією.

Хоча цілком можливо, що на нього так подіяв больовий шок — пов'язка першої допомоги, накладена на груди, вже густо просочилася кров'ю.

— О, медсестричка! — побачивши Ольгу, пацієнт зробив спробу підвестися. — Швиденько принеси телефон. Його відібрали ці двоє бовдурів на вході.

Ользі вже повідомили, що мужчину їм привезли непростого — він чи то авторитет, чи то ще якась шишка. І бовдурами на вході, швидше за все, були співробітники органів безпеки, приставлені охороняти постраждалого.

Мабуть, хлопці ще не встигли насолити Ольгиному пацієнтові, бо поки не удостоїлися гучніших епітетів на відміну від багатостраждального Андрія Григоровича, який явно десь накосячив.

Поруч топталася Валечка, яка була супроводжуючою медсестрою пораненого, але, мабуть, Ольгу той більше вподобав на роль дівчинки на побігеньках.

— Гей, мала, ворушись! — гаркнув мужчина, і їй від здивування аж мову відібрало.

Кілька секунд Оля тільки рота відкривала, поки не прийшла до тями, а коли прийшла, обурено підібгала губи.

— Якщо будете так горлопанити і матюкатися, при характері ваших пошкоджень може статися самовільне сечовипускання. Я б порекомендувала утриматися від надто емоційних проявів, — видала вона холодно і відвернулася.

— Це Ольга Михайлівна, вона вас оперуватиме, — досить м'яко на Олін погляд повідомила Валюшка пацієнтові, що блискав палаючими від гніву очима.

— А нормальних хірургів у вас не знайшлося? Закінчилися? Обов'язково сплавляти мене практиканткам? — спитав той уїдливо.

— Я так подумала, обійдемося без загального наркозу. Стежитимете за ходом операції і підказуватимете мені, щоб я через недосвідченість не забула всередині вас скальпель. Або пінцет, — кинула Ольга через плече і піймала зацікавлений погляд.

— Ольга Михайлівна наш провідний хірург, — защебетала Валечка, її голос лився як мед, і Ольга лише похитала головою.

Жінки дурепи, це всім відомо. Особливо яскраво це проявляється у присутності вродливих мужчин, а постраждалий був, безумовно, вродливим.

— А ти нічого собі така, — пролунало услід, але вона тільки плечем знизала.

Все з ним зрозуміло, ще один доморощений Казанова, який вважає своїм обов'язком відпускати чергові компліменти, навіть будучи при смерті.

До привабливих мужчин із деяких пір Ольга ставилась насторожено. Вродливими мужчинами треба милуватися збоку, а ось до себе їх краще не підпускати. Гарний чоловік — чужий чоловік, так говорила мама, і тепер Ольга була з нею цілком згодна.

Принаймні, власний досвід, як і досвід молодшої сестри, це чудове підтверджував. Даніял, чоловік Данки — пекельний красень, хоч картини з нього пиши — виявився звичайним мерзотником. Її ж власний чоловік, Богдан, ефектний блондин із сірими очима й глибоким поглядом, лише став «чужим» чоловіком. Або, скоріше, громадським. На щастя, чоловік встиг перейти до розряду колишніх.