Оля
Напевно ніхто так не вболівав за пару Міли і Олексія як я.
Зізнатися, коли тоді на виставці побачила Льошу, то думала звабити його.
Ми з ним вже давно знайомі. Колись у нас була невеличка інтрижка. Ну як інтрижка… По суті… Одна ніч. Але не буду брехати – прекрасна ніч.
Я не шукала, та і не шукаю поки що серйозних стосунків, він теж жив майже за таким же принципом. Але відмінність тут була в тому, що я свідомо вибрала це – хочу пожити для себе, а от Олексій… У його погляді явно читалася біль і розчарування.
Льоша всім своїм виглядом намагався показати ніби він такий мачо, що йому неважливі почуття, що він весь такий холодний, але насправді було видно, що це брехня – самозахист.
Після тієї ночі ми довгий час не бачилися, не спілкувалися – до зустрічі на виставці.
Відверто кажучи, він став ще гарнішим, ще харизматичнішим, тож я подумала про те, чом би не повторити попередню зустріч? Проте, ми тільки зайшли у кав’ярню і на лобі Олексія ніби вивіска засвітилася: «Я кохаю її!».
Думаєте, я стала ревнувати, біситися, розізлилася?
Ні.
Я зраділа.
При першій нашій зустрічі, ми багато наговорили один одному, бо випили велику кількість алкоголю. Тоді ж він проговорився за історію з Анею.
Його біль було видно не озброєним оком, і я сказала в думках: «Сподіваюся, що до нашої наступної зустрічі ти таки знайдеш дівчину, яка насправді буде кохати тебе.»
Як у воду дивилася, бо і на лобі Міли, там, у кав’ярні, явно була така ж вивіска як і у Льоши: «Я кохаю його!».
Чесно, це було так мило і кумедно – спостерігати за ними. Обоє танули один від одного, погляд не могли відвести один від одного, ревнували, бісилися, сходили з розуму від кохання, але що він, що вона робили вигляд що нічого не відбувається, намагалися все заперечити.
Сліпим треба було бути, щоб не побачити їх почуття.
А коли Олексій зустрів Настю, то насправді не хотів з нею починати стосунків, але я його вговорила це зробити. І ні, це не для того, щоб він забув Мілу.
Я зробила це для того, щоб, по-перше, Міла нарешті зрозуміла, що теж закохана в Льошу, приревнувавши його; по-друге, щоб Олексій зрозумів, що ніким Мілу не замінить, що йому потрібне кохання, а не будь-які стосунки, з будь-якою дівчиною чи жінкою; ну і, по-третє, йому треба вирішити нарешті це питання, а не ховатися від нього, обманюючи себе і всіх навкруги.
Можливо, дещо жорстоко і ризиковано, бо не факт, що все спрацювало б так як я задумала, але як я вже казала на початку – я дуже вболівала за їхню пару.
Мій план таки спрацював, але до потрібного результату він привів лише через декілька років - Нарешті вони разом.
Напевно, ви скажете, що мені потрібно думати про своє особисте життя, а не вмішуватися в чуже, і з одного боку так і є, але хтось же мав цих двох підштовхнути один до одного. Їх кохання, їх пристрасть ніколи б не пройшла б, а лише б через неможливість вирватися, руйнувала їх та всіх навкруги.
А щодо мого особистого життя, то мене справді влаштовує мій теперішній статус стосунків. Або я просто ще не знайшла людину, з якою у мене буде такий же вогонь як у Міли з Льошою.
Марійка
Оце так історія в Міли і Олексія…
Це все дуже гарно і романтично, але собі б такого кіно в житті я б точно не хотіла. І слава Богу, що в мене його і не трапилося.
У мене все набагато простіше і звичайніше, без всяких інтриг, сліз і переживань.
Працювала і працюю журналістом, по спеціальності. І я люблю свою роботу.
У мене ніколи не має проблем у спілкуванні з людьми: я чи не завжди знайду зі всіма спільну мову, тож у мене багато хороших друзів і знайомих.
Я набагато простіше до всіх і всього відношуся не загружаючи собі голову лишніми проблемами.
А ще, я намагаюся не засуджувати людей за їхні вчинки. Тож, коли Міла пішла від Сергія, я не стала її уникати та ігнорувати. Було образливо за свого найближчого друга, але якщо все таки на це дивитися свідомо, не через почуття і емоції, що в основному, в своєму житті я і роблю, то, я вважаю, що вона зробила правильно. А зараз, коли в результаті і Сергій, і Міла, і Олексій стали щасливими, то я повністю впевнена у правильності рішення подруги.
Ну а якщо говорити про моє особисте життя, то зараз я у стосунках з хлопцем з роботи на ім’я Макс.
Він теж журналіст. Хороший, милий, рішучий хлопець, але чомусь коли в нього виникла симпатія до мене, то його рішучість кудись випарувалася. Тож довелося трохи взяти ситуацію у свої руки, і підштовхнути його.
Мені добре і легко з ним. У нас не буває як таких сварок, хіба інколи, дуже рідко, дрібні суперечки. А ще ми постійно говоримо про кохання один до одного.
Також мене дуже порадувало те, що наша компанія практично вся (крім маніпуляторки Даши) воз’єдналася, і навіть стала трохи більшою завдяки нашим другим половинкам.