Розділ 20.

Шарлотта
Лотті, повернувшись додому, вирішила, що не хоче знову кудись іти. Надто втомилась після усіх сьогоднішніх подій. Спершу повчання професора, тоді поцілунок та сварка з Люком та Кайлом. І наостанок подруги, які були надто наполегливими й, попри її спроби уникнути розповіді, все ж витягли від неї інформацію. Їй таки довелося розповісти про зустріч з Кевіном на дні народження батька та поцілунок в парку. Тільки от, коли подруги почали розпитувати про її почуття до нього, Лотті все ж не відповіла. Частково тому, що бачила шалений блиск в очах подруг й не бажала аби вони навигадували собі казна-чого.

Тож не бажаючи ятрити рани просто повернула розмову в інше джерело. Зрештою, вони часто зідзвонювалися й були в курсі життєвих подій одна одної. І поговорити було про що. Особливо, зважаючи на те, що Лотті заявила подругам, що подумує про те, аби лишитися в Європі довше, ніж просто до кінця стажування. Це рішення було спонтанним і вона нікому про нього не говорила. Зрештою, вона б і сама не думала про таке, якби не вчинки Кевіна та власна реакція на них. 

Розпрощавшись з подругами на ноті невизначеності та рішуче відмовившись від пропозиції піти з ними в клуб, Лотті попрямувала додому з твердим бажанням провести вечір там, а не в клубі чи на прогулянці. Після ситуації з сваркою подумала, що, мабуть, краще буде лишитися їм удвох за романтичною вечерею. Тим паче, що батьки досі не повернулися до міста і квартира у їхньому з Кайлом розпорядженні. 

Швидко набравши Кайлу повідомлення про те, що чекатиме його вдома, Лотті зайшла до найближчого супермаркету аби придбати все необхідне для вечері. І, опинившись у квартирі, закрутила волосся у вузлик, натягла фартушка та взялася готувати стейки, салат та мус.

За готуванням та думками, що переносили її до подій в парку, не зауважила як пройшов час. Тож, коли пролунав дверний дзвінок підскочила від несподіванки випускаючи з рук тарілку, яку саме тримала в руках. Переступивши через друзки дівчина попрямувала відчинити двері. І, лише побачивши перед собою Кайла у джинсах, сорочці та великим букетом троянд, усвідомила, що вона, навіть, не зняла фартуха з себе.

— Пробач, я щось закрутилася… — ніяково промовила стягуючи фартух. зав’язки якого наче навмисно заплуталися та не хотіли розв’язуватися.

— Лотті, — з придихом промовив Кайл жадно дивлячись на неї, наче й не було тієї сварки кілька годин тому, — Ти завжди для мене красива та бажана. Та й за цей час я бачив тебе в різних виглядах. То чому зараз ти соромишся за свій вигляд та зриваєш фартуха?

— Не знаю, просто, це ж не наше спільне житло. І ти наче гість…

— Якого ти тримаєш на порозі та не пропускаєш в середину, — тихо підказав Кайл тим самим ще більш присоромлюючи Лотті, обличчя якої вже палало вогнем.

— Ем, я не хотіла. Пробач. Звісно, проходь. Вечеря готова. Зараз лише друзки приберу, — Лотті крутнулася на місці поспішаючи до кухні, але Кайл зупинив її хапаючи рукою за зап’ястя.

— Чекай. Квіти. Вони для тебе. Постав їх в вазу. А з друзками я сам розберуся. І видихни нарешті, — порадив поцілувавши її в вуста й лише тоді відпустив її руку.

Після цього Лотті й справді видихнула. Й, поки наповнювала вазу водою та ставила квіти, краєм ока спостерігала за Кайлом, який зараз був таким схожим на того хлопця з Європи та таким іншим у рідному місці.

— Тепер і поїсти можна, — всміхнувся Кайл втягуючи аромат смаженого м’яса, приправ та овочів, — У мене розігрався апетит, — з останніми словами він підморгнув кидаючи тим самим двоякий натяк.

— Попозуєш мені після вечері? — запитала раптом Лотті, спостерігаючи за тим, як Кайл смакує страви та нахвалює вмілі руки коханої.

— Ооо, а я сподівався на більш романтичне продовження, чекав, мріяв…. А ти…. — протягнув Кайл вдаючи розчарованого. Хоча насправді йому подобалося позувати для Лотті. Особливо в миті, коли вона зосереджено малює й не помічає як він її розглядає та милується. Наче бажаючи запам’ятати кожну її емоцію та рух м’язів обличчя.

— Я просто хвилююсь перед іспитом. мені здається, що професор не надто прихильно налаштований стосовно мене. Сьогодні стільки зауважень зроби! — вона закотила очі пригадуючи усі ті зауваження та пропозиції які вносив професор.

— Просто він бачить в тобі потенціал та намагається зробити тебе ідеальною, промовив Кайл садячи Лотті собі на коліна, — Це як з діамантом. Сам по собі він прекрасний, але після огранки він починає сяяти різними барвами, — говорячи він торкався ніжної шкіри її шиї тим самим викликаючи сирітки та легке тремтіння. Заодно, ніжно обіймаючи та проводячи викликаючими рухами по тілу, викликав нестримне бажання чогось більшого. І все б нічого, якби в цей момент до свідомості Лотті почувся якийсь грюкіт, що змусив здригнутися та підскочити.

— Що це було? — запитала стривожившись.

Кайл, гучно ковтнувши, лишень знизав плечима. Пелена пристрасті відходила надто повільно аби він відразу зметикував що ж такого сталося. Та відповідь з’явилася сама по собі.

— Донечко, ти тут? — прозвучав голос Стели в коридорі, а тоді почувся тупіт ніжок та сміх Люка.

— А ось і відповідь, — стиха зітхнув Кайл та поправивши одяг підвівся, щоб привітатись.

— Вони не казали. що сьогодні повернуться, — знітилася Лотті винувато всміхнувшись. Поява батьків змусила і її серденько злякано битись. Бо ж варто було пристрасті розгорітися з іще більшою силою і вони могли не почути як батьки увійшли в квартиру. Або ж батьки почули б їх щойно увійшли. Від власних думок їй стало гаряче й вона важко задихала.