Розділ 9.

Кевін
Не думаючи двічі, він дістав телефона з кишені джинсів та набрав номер Шарлотти. Подумки вже приготував кілька фраз, щоб маленька капосниця відчувала весь спектр його гніву. І злякавшись, видала своє місцеперебування. 

Однак, його очікувало розчарування. Дівчина не відповіла. Ні після першого дзвінка, ні після п'ятого. Його роздирала лють та гнів. І щире та непереборне бажання відшукати дівчисько й покарати. Та так, аби до кінця життя не забувала. 

Ох і відіграється він, коли її знайде! — хтивий голосок в голові не переставав підливати масла в вогонь. І опинившись у власному авто, Кевін відчув, як нутро роздирає та поколює від дикого бажання провчити малу капосницю. Спіймати, зв'язати та зацілувати до запаморочення… 

— Дідько! — Кевін вилаявся вголос та зрештою виїхав на трасу. 

Кілька хвилин просто їхав дорогою, обдумуючи, куди саме могла піти Шарлотта. Адже клубів в місті тьма. Не всі ж їх об'їхати. Йому так ні ночі, ні дня не вистачить. А бажання ж провчити маленьку нікуди не зникло. Воно наростало з кожним його вдихом та видихом, дражнило нервові закінчення та віддавалося поколюванням на кінчиках пальців. 

Не придумавши куди саме їхати, він дістав телефон та написав повідомлення. Не вірив, що засранка відверто зізнається, де вона знаходиться, але поки не побачив іншого виходу. Кружляти містом навмання, не було бажання. 

Не отримавши відповіді, надіслав ще одне повідомлення. А потім іще, іще. Писав, доти, поки не зрозумів, що від злості вена на шиї пульсує. Сказавши кілька лайливих смачно та голосно, вдарив по керму. Благо, що він обережний та заздалегідь припаркувався в безпечному місці. А чи в безпеці Шарлотта?

Серце знову зробило кульбіт, вдарилося об грудну клітину й голосно занило. Від гніву він перейшов до страху. А якщо вона там не одна? А з тим здохляком? А може й не одним! Вона ж розказувала щось про студентську вечірку. А там, мабуть, не лише танці, а й море алкоголю, п'яні, хтиві хлопці, котрі ладні скуштувати таке привабливе тістечко, як його Лотті. Його Лотті… 

Кевін завів мотор та знову виїхав на трасу, попутно набираючи номер Шарлотти. Нескінченну кількість разів. Та дівчина не відповідала, наче навмисне, ігноруючи його існування. І цим, злила ще більше. 

Аж раптом, телефон сам дзенькнув та сповістив про нове повідомлення. Не роздумуючи клацнув на віконечко, аби прочитати, що ж такого написала Лотті. Глянув, та мало не здох від побаченого. Крутнув кермом й різко загальмував, заледве уникнувши зіткнення з іншою машиною. Боже, вона його таки доведе!

Взявши в руки телефон, знову глянув на зміст повідомлення, а тоді на фотографію. Це був удар в самісіньке сонячне сплетіння. І Кевіна практично склало вдвоє. Гучний стогін злетів з його вуст. І його затрясло, наче під час гарячки. Потужні імпульси пройшлися по всьому тілу: від кінцівок до самої маківки. Дивно, що й чуприна дибки не стала. 

Чим довше Кевін роздивлявся фото, тим глибше встрявав  у своїй трясовині. А пригадавши останню ситуацію з клубом, просто вибухнув й мало не розбив рукою дверне скло. Звісно, що це було малоймовірно, радше поранився б. Та в цей момент, він більше не думав. Емоції взяли верх над здоровим глуздом, керуючи ним, наче маріонеткою. І він піддався. Чи не вперше, дозволив інстинктам взяти своє та вести. Туди, де найпотаємніші мрії збуваються. 

Потрібного клубу він дістався неймовірно швидко. Завдяки тій же фотографії, котру надіслала капосниця. Завдяки тому ж клятому клубу та телефону малої. Ера технологій, мати їхню! 

З авто не просто вийшов, а вилетів. І так само швидко ввійшов в клуб. Опинившись в середині, де панувала напівтемрява, намагався просунутися вперед, через натовп п'яних, напівоголених студентів. Заскрипів зубами, розуміючи, де саме та з ким, знаходиться Лотті. І в якому вигляді, звісно ж. 

Подолавши чималу відстань від входу до барної стійки, запросив порцію бурбона та став оглядатися, вишукуючи серед маси студентів свою капосницю. Та знайшовши, ледь не захлинувся власною слиною. А щоб її! 

Вчасно отримавши порцію алкоголю, перевернув її вміст та зірвався з місця. Йдучи до дівчини, не до кінця зрозумів, що має зробити та що в результаті зробить. Але його вели інстинкти, й він покірно слідував їхнім приписам. А ще, в крові грав адреналін та передчуття чогось незвіданого, нового. 

Лотті не відразу помітила його. А тому, не встигла скласти план втечі, чим він і скористався. Опинившись поруч, лукаво усміхнувся та привітавшись з усіма, попросив дівчину вийти з ним на пару слів. Весь час, що дивився на неї, проявляв неабияку стриманість. Зовнішньо, здавалося, що Кевін — оазис спокою, коли насправді — в його душі відбувалося виверження вулкана. 

— Я не піду додому! — фиркнула Шарлотта, щойно вони опинилися на вулиці, в кількох метрах від клубу, де була більш-менш тихо. Та малолюдно. 

— Не підеш? — перепитав, наче не відразу зрозумів її слова. Насправді ж, він збирався з думками та силами, аби виконати те, що задумав. 

— Не піду! — як завжди войовничо заявила дівчина. Ще й склала руки на грудях, ускладнюючи Кевіну серцебиття та здатність дихати. Там де не треба, пульсувало. Біль від бажання прокотився по тілу, підкидаючи дрова в багаття божевілля. Та він не зупиняв, ані себе, ані бажання. 

— А що ж ти збираєшся робити, тут, в такому вигляді? — він окреслив її форми, окинувши поглядом з голови до ніг. Стрункі довгі ніженьки виглядали неймовірно звабливо. От би взяти їх та й… Кевін видихнув та зглитнув, тримаючись за останні крихти здорового глузду. Бо клуб — не те місце, що їм потрібно. Їй — в першу чергу.