Розділ 2

Наступна ніч починається у тому ж місці. Знову Олега чомусь нема. Його місце вже звично зайняте вчорашньою «розвалюхою». Учасники поволі підтягуються до місця старту.

Думки Тимура повернулися у минуле. Вчора він, не давши всім присутнім схаменутися, застрибнув назад у свою маленьку та зірвався з місця. За п'ятнадцять хвилин дістався додому. Ще через три увірвався до бару батька та...

Взагалі він ніколи раніше так не робив. Але вчора голова відмовлялася мислити тверезо. Його, золотого хлопчика, вмілого гонщика, обійшов якийсь простак на обшарпаній машині. Та не просто обійшов, а прорахував його маневр наперед та змусив грати за своїми правилами. А потім ще й чемно почекав, даючи фору.

До біса все це – і простака, і машину його, та й дівчисько його туди ж.

Тимур пішов у ванну охолонути, та й там заснув.

Макс та Льоха так нічого і не зрозуміли вчора та всю ніч намагалися додзвонитись. Щиро кажучи, ніхто не зрозумів. Вважали, що Тимур в останній момент не зміг обійти легковик, а оскільки збивати випадкових проїжджаючих не можна, то прийшов другим. Правду знали лише двоє.

Але сьогодні Тимур знову тут. Зібраний та впевнений. Йому немає рівних. Він сьогодні переможе.

Різношерста юрба м'яко оточує, накочує як ласкаві невеликі хвилі прибою. Тимур виходить зі своєї автокрихітки, та до нього одразу підлітають двоє його друзів – Макс та Льоха. Хлопці не згадують про вчорашнє, розмови лише про майбутню вечірку.

Наступної середи у Макса день народження. Запрошено майже всіх присутніх. Будуть ті самі особи, з одним винятком – вечірка буде зачинена для сторонніх. Тому можливо хтось притягне алкоголь. Тут же, на споконвічних сходках стрітрейсерів, такого ніколи не буває. І не тому, що всі надто правильні, а тому, що життя своє цінують, не дивлячись, ні на що. Та й приклад у них був колись дуже зрозумілий. Був у них колись Стас, любив похизуватись, що за кермом з віскарем їздить. Навіть фотки в інсту викладав. А хто йому що зробить? Син депутата – він скрізь син депутата. Дурень був. А тепер його нема. Дохизувався, присмоктався до пляшки та не помітив фури. Зреагувати, звичайно, не встиг - яка вже реакція у п'яної людини. Справу, звичайно, зам'яли. Депутатові не потрібні були зайві проблеми. Але кожен із присутніх зробив правильні висновки.

Льоха з Максом, постійно сперечаючись, уклали парі на те, хто з них більше окрутить дівчат на днюсі Макса. Тимур ні секунди не слухав їхньої суперечки. Що нового він міг почути? Все те саме, все як завжди.

- І взагалі мені має бути поступка, як імениннику, - голос Макса вирвав Тимура з роздумів.

- Так ти заздалегідь визнаєш, що програєш? – брова Льохи піднялася у награному здивуванні.

- Ні, - пробурчав Макс та повернувся до третього друга. - Тіме, ти з нами?

– Що? – Тимур пропустив всю їхню розмову, задивившись на світловолосе дівчисько, яке помітив ще вчора.

- Надереш Льосі дупу? – з надією спитав Макс. І дивлячись в очі друга, що горіли нерозумінням, пояснив більш доступно. - Дівчат клеїти будеш?

- А... Це ні, звичайно, - заперечливо похитав головою Тимур. – Навіщо? Вони самі на мене вішаються.

- Він як завжди, - сумно зітхнув Макс. - Не азартний ти, Тіме.

- Ти чекав на інше? - вклинився в розмову Льоха. Висунувши язик, пошепки підначував друга. - Номер два.

- Це ми ще подивимося, - у жартівливій бійці накинувся на кривдника Макс.

***

Тимур, незважаючи на те, що був звиклим до вседозволеності мажором, ніколи не був помічений у скандальних ситуаціях. Таке враження, що хлопець мав нюх на різні неприємності. Він, звичайно, теж дивував іноді, але ніде не танцював голим на столі або не напивався до безпам'яті на публіці. Якимось чудовим чином він завжди контролював себе, навіть будучи «добрячим». І, що гріха таїти, частенько витягував із усяких складних ситуацій своїх друзів.

З хлопцями Тім був знайомий все своє життя - з раннього дитинства. Батьки трійці спілкувалися досить близько, тому хлопці та познайомилися, ще повзаючи під столом. І з того самого моменту вони були, як то кажуть, не розлий вода. І за всієї своєї різниці характерів чудово доповнювали одне одного.

Світловолоса дівчина знову не звернула на трійцю жодної уваги. Здавалося, її мало турбувала вся навколишня метушня. Серед обвішаних золотом та затягнутих у вузькі спідниці й короткі топи присутніх тут осіб жіночої статі вона виглядала як картина Річарда Джонсона. Витончена та зовсім не усвідомлювала своєї привабливості. Ковток свіжого повітря в задушливому магазині парфумерії.

Машини вишикувалися в ряд. Добре, що місце дозволяло проводити такі маневри. Ці чортові мажори навіть класичний стрітрейсинг переінакшили - всі п'ятеро стартували одночасно. Кишеня, звідки починалася їхня дорога, дозволяла зробити такий маневр, далі трисмугова траса. Природний добір, як він є. Та й машинки у хлопців були непростими: розганялися за лічені секунди. Яскраві, дорогі, розкішні. Як і все їхнє життя.

Сьогоднішні змагання були трохи більш напруженими. По-перше, всі вже розуміли, чого чекати від вчорашньої темної конячки, «розвалюхи» тобто, по-друге, чомусь сьогодні перемогти захотіли всі – починаючи з Тимура та закінчуючи Давидом, який зазвичай їздив просто за компанію. Мабуть, «розвалюха» підбурила та зачепила чоловіче его всіх учасників.

Незважаючи на те, що машина Тимура розганялася так само, як і машина Макса, Тім забарився та пропустив момент, коли можна було вискочити з кишені першим. Загрався в «дивилки» із цією тимчасовою заміною Олега. Власне кажучи, всю дорогу вони йшли пліч-о-пліч, а похмурі погляди літали з однієї машини в іншу та назад. Ситуацією скористувався Макс. І вуаля – ось уже почесний переможець сьогоднішнього заїзду.

Тимур внутрішньо обурювався, що не він виграв, але все ж таки був радий, що перемогу вирвав Макс, а не якийсь там вискочка на затертій тачці. Хлопець сьогодні був готовий до будь-якого результату та навіть внутрішньо готувався до програшу. Тому зовні він відреагував дуже спокійно. Хоча... він, як правило, на все реагував спокійно. Тільки вчорашня ситуація вибила його із колії. Спочатку ця світловолоса дівчина, яка не просто не вдавала, що не помічає, а насправді не надавала гарним хлопцям жодного значення. У тому, що вона не грала своєї незацікавленості Тім був упевнений на 200%. Скільки разів із ним намагалися провертати такий трюк, та й улюблена Ді сама не раз таким балувалася. А потім добив уже цей новенький, який вихопив першість буквально з-під носа.