Розділ 1

- Я ж вам казав, що встигнемо, - сказав світловолосий хлопець, виходячи з машини.

- А то вони колись без нас починали, Максе, - насупив брови хлопець з копицею волосся медового кольору.

- Та годі вам. Льохо, Максе, ви знову за своє? - осадив друзів Тимур, зеленоокий красень з легким безладом у волоссі шоколадного відтінку.

Трійця залишила свої машини - червону Ferrari F8 Tributo, жовту McLaren 720S та яскраво-салатову Lamborghini Huracan - і попрямувала на зустріч з організатором цього заходу.

Навколо зібрався досить великий натовп, освітлений фарами залишених на узбіччі машин – море стильно одягнених хлопців та напівголих дівчат. Втім, так відбувалося тут щоп'ятниці, як і щосуботи, і щонеділі. Чужих тут зовсім не бувало. І хоча про місце збору стритрейсерів – невелику кишеньку шестисмугової траси, що йде берегом широкої міської річки – знали всі, представники закону сюди ніколи не заглядали. Зустрічі тут не були звичайним проведенням часу середньостатистичних любителів швидкості, тут збиралися найкращі вершки суспільства, діти дуже та дуже багатих батьків, вирішували свої питання і розважалися.

Вже підходячи до натовпу, цього самостійного живого організму, Тимур помітив якусь світловолосу дівчину, яка разом із хлопцем схилилася над відкритим капотом однієї з машин. Парочка щось зосереджено роздивлялася, потім хлопець мабуть сказав щось смішне, оскільки дівчина залилася веселим сміхом. Сміху, звичайно, з такої відстані чути не було, зате картинка дуже чітко передавала настрій.

Дівчина простягла тонку ручку та щось поправила у нутрощах цієї машини, що точно бачила багато в житті. Хлопець ще раз на щось вказав дівчині, від чого вона трохи задумалася, кумедно звела очі до неба та заперечливо похитала головою.

«Чергова фіфа,» - подумав не обділений жіночою увагою Тимур. – «Очевидно, тут за тим, щоб знайти собі чергового хлопця».

Трійця пройшла зовсім близько від хлопця і дівчини, що тихо спілкувалися. Блондиночка не звернула на тих, хто проходив повз них, жодної уваги. Вона навіть мельком не поглянула на хлопців, ніби замість них тут було пусте місце.

Тимура несподівано неприємно зачепив цей момент. Він звик до того, що його проводжають захопленими поглядами усі особи жіночої статі, починаючи років із дванадцяти.

«Ну й гаразд, невелика втрата,» - промайнуло в голові у хлопця, і його увагою безроздільно заволодів Коля-організатор. Він щось захоплено розповідав присутнім, при цьому відчайдушно жестикулюючи.

***

Власне, нічого нового тут зараз не відбувалося: ті ж жарти, ті ж люди, ті ж погляди – чіпкі та оцінюючі у дівчат та трохи насмішкуваті у хлопців. Все як завжди. Тільки ця дівчина вибивалася із загальної картини. Стояла собі там зі своїм супутником та не звертала на ажіотаж навколо жодної уваги. Також як не підняла погляд на Тимура та його друзів. Гаразд, досить думати про дівчину. На кону відпочинок із Аліною Шах. Модель, звичайно, трохи застара для навколишньої молоді, але ще в самому соку, як то кажуть. Тим більше, що зараз після хворобливого розлучення зі своїм коханим вона цілком може захотіти залікувати свої душевні рани з кимось трохи молодшим.

За бажанням майже кожен із цієї тусовки міг звернутися за допомогою до батьків та організувати собі таку радість. Не факт, звичайно, що Аліна захотіла б провести час із кожним із них. Але сьогодні була черга Тимура. Кожен заїзд спонсорувався по черзі одним із учасників, решта ж просто вкладали свої «бажання». На гроші, яких у кожного було з надлишком, грати не мало сенсу.

Фаворитами заїздів зазвичай ставав хтось із уже знайомої трійці, благо їхні машини дозволяли це зробити. Ось і сьогодні Тимур хотів, щоб переміг він, зібравши з усіх учасників по бажанню. А що робити з цими бажаннями, він вирішить згодом.

Учасників, як завжди, було п'ятеро, але, окрім звичайної п'ятої машини, місце Олега сьогодні зайняло стареньке авто, біля якого раніше стояла та світловолоса дівчина зі своїм хлопцем.

Машини під'їхали до місця старту. Світловолоса дівчина вийшла з автомобіля, залишивши в ній свого супутника, якого вона нарешті легко обійняла. Кілька слів і підбадьорливий погляд.

У Тимура знову неприємно кольнуло в грудях. Його ніколи не підтримували перед стартом. Ті модельки, яких він іноді брав із собою, як і належить мажору за статусом, просто казали потрібні слова перед стартом із досить відсутнім виглядом. Такої участі в очах у них не було ніколи.

Трійця першою розсілася по своїх місцях, з нетерплячим виглядом чекаючи на інших. Макс, кидаючи косі погляди, газував на місці, ніби хтось тут ще не знав, на що здатна його Lamborghini. Льоха міцно вчепився за кермо свого McLaren та зосереджено дивився вперед. Тимур просто спокійно чекав відмашки.

Микола-організатор монотонно зачитував правила прямо в мікрофон:

Їдемо звідси і до… Занадто жорстко не підрізаємо, звичайні машини не таранимо… Головний приз – відпочинок із найвідомішою моделлю… Додатково ви отримуєте бажання всіх учасників заїзду…

Раптом хлопець із «розвалюхи», попередньо перекинувшись поглядами із блондинкою, підняв руку. Микола підійшов до нього, якийсь час посперечався, за звичкою розмахуючи руками. Потім жестом попросив того почекати і, поспішаючи, попрямував до Тимура.

***

- Тіме, тут бажаючі запитують, чи можна замінити твій приз на бажання, у разі його перемоги, - почав Микола.

- Нехай спочатку переможе, - різко відповів Тимур.

- Тіме, я серйозно. Пацан каже, не потрібна йому Аліна, а ось бажання твоє може стати в нагоді. Подумай.

Тимур замислився. А що він, власне, загубить таким чином. Така розвалюха точно виграти не може, та й які у водія можуть бути бажання – бабки чи тачка трохи крутіше, ніж він вже має. Кивнув.

- Гаразд, хай буде по-твоєму. Я згоден змінити Аліну на бажання. Хоча, якщо чесно, я не вірю в те, що воно йому знадобиться.