Розділ 91 Бій Ліни та Сі

Джозеф, вийшовши з порталу, не міг зрозуміти, що відбувається. Перед ним стояла точна копія. Лабораторія яка дуже сильно нагадувала його першу лабораторію. У якій він створив найбільше свої відкриття.

- Як таке можливо? - Запитав Джозеф, який щойно розрізав Майка.

Майк заспокоївся і перестав кричати, всі портали були закриті. Тепер у приміщенні більше не було порталів.

Рана Майка на животі загоїлася. Хлопець мав величезну швидкість регенерації генно модифікованих людей.

Ліна відразу помітила, що дівчина, яка стоїть позаду Джозефа, що прийшов через портал, готується до атаки й стала в бойову позу.

- Так виходить ви не збрехали мені Нік. Коли говорили, що є ще один Джозеф. - Джозеф розглядав свого двійника, що прийшов з порталу.

- Я не знаю що відбувається. - Для Джозефа, що прийшов з порталу, те, що відбувалося, було дивним. Усередині в нього спрацювало почуття дежавю і він згадав, як починав свої експерименти над людьми.

Нік спостерігаючи за тим як Ліна насторожилася дивлячись на дівчину, що прийшла з Джозефом.

- Ліно, що відбувається? Чому ти так насторожилася? - Нік поставив запитання дівчині дивлячись як вона встає у бойову позицію. Нік пам'ятав, що дівчина поранена і в бою швидше загине через своє поранення.

- Бачиш ось тут дівчина позаду другого Джозефа. Вона у бойовій позиції. Я вже бачила раніше таке. Вони стають у цю позицію, щоб розпочати бій. - Деякі рухи Ліни були скуті уламком у її хребті. Дівчина розуміла, що в бійці швидше за все загине, але дивлячись на Майка, який був у безпеці, вона була щаслива.

- Я думаю, нам варто мирно вирішити конфлікт. - Джозеф насправді збирався вбити всіх, хто був у цій лабораторії та навіть жестами показав Сі приготуватися до бою. Але Ліна побачила всі рухи сховані від решти очей. І зрозуміла, що зараз піде атака.

- Я думаю, що ви маєте рацію. Я так розумію, що ви Джозеф з іншого світу. - Джозеф був захоплений бачивши свого двійника з іншого світу. Але навіть йому було зрозуміло, що добром це не скінчиться. Адже він сам знищив би свого двійника і зайняв би його місце.

- Навіщо ці люб'язності? Якщо я бачу Джозеф, як ви даєте сигнали своєму бойовому прототипу. - Ліна не стала приховувати нічого від решти. Вона одразу розсекретила план Джозефа, і ефекту несподіванки вже не було.

- Ти була завжди надто розумна і горда собою. Спочатку коли я тільки створив тебе я, думав, що твої емоції вб'ють тебе. Але з якоїсь незрозумілої для мене причини ти ставала завдяки їм завжди сильнішою. Сі убий її. - Джозеф наказав Сі наказ убити Ліну.

- Як мило чергове слухняне дівчисько у тебе на побігеньках. - Ліна розуміла, що у своєму фізичному стані зараз не впорається навіть із простим прототипом. Але все-таки виклик до бою прийняла. Ліна помітила як Нік подивився на неї, але похитала головою, щоб той не видавав її секрет.

- Я бачу, що ти зовсім такий, як я. Я не хочу і не буду з тобою битися, бо розумію, що сили швидше за все у нас рівні. - Сказав Джозеф, дивлячись на те, як Сі атакує Ліну за наказом іншого Джозефа. Джозеф не хотів битися зі своєю копією, бо розумів, що їхні сили можуть бути рівними.

Сі почала нападати з кулаками на Ліну. Але Ліні вдавалося ухилятися від усіх ударів із боку Сі. Через те, що вона була дуже лавка навіть всупереч своїм ранам.

- Я дивлюся що ти майстерний боєць, але проти моєї сили не зможеш чинити опір. - Сі зупинилася і почала кричати на весь голос. Ліна потрапила у дію звукової хвилі та зрозуміла, що щось з її тілом відбувається не так. Ліна не могла контролювати свої рухи. Руки та ноги не слухалися її. Вона стала немов одержима чимось.

- Що ти зробила зі мною? - Єдине, що Сі не контролювала це голос Ліни. Дівчина запитала дивлячись на Сі. Розуміючи, що вона знаходиться під її владою.

- Якщо вже в тебе більше нема сили волі. Це моя здатність. Я можу контролювати за допомогою свого голосу будь-який твій рух. Тепер за допомогою тебе я вб'ю всіх дорогих тобі людей. - Сі вибирала між Ніком та Майком на кого напасти. Ліна подивилася в бік Майка і жахнулась що може власноруч убити людину, яку любить.

Сі помітила погляд дівчини та зрозуміла, що чоловік їй не байдужий і вирішила що варто напасти на нього в першу чергу.

- Я дивлюся цей юнак тобі не байдужий, то вб'єш його першим. - Сі видала кілька коротких звуків. Ліна беззаперечно пішла у бік Майка. Дівчина намагалася повернути собі контроль своїм тілом, але в неї нічого не виходило. Вона ніби була в'язнем свого тіла. Вона завдавала удару за ударом Майку, але на щастя хлопець ухилявся від її удару.

- Прости мене. Це не я ... йди швидше. Я не хочу нашкодити тобі. - З очей Ліни текли сльози, але вона не могла нічого з собою зробити, її тіло контролювала Сі.

- Я намагатимусь допомогти тобі опирайся їй. - Майк все частіше пропускав удари від Ліни. Він боявся нашкодити дівчині, тому не відповідав їй.

- Як це мило якщо ти не захищатимешся. Вона вб'є тебе. - Сі видала кілька коротких вигуків. Ліна стала жорсткіше нападати на Майка.

- Ти мусиш убити мене. - Сказала Ліна, вдарив Майка по обличчю. Удар був дуже сильним, вона розбила йому губу, і чоловік сплюнув кров на підлогу.

- Я не буду цього робити. - Майк відмовлявся битися з Ліною, він просто хотів захистити дівчину.