Розділ 89 Зміни у світі

Джозеф провів повномасштабне дослідження всього тіла Майка. Але він не виявив жодних відхилень у чоловіка. Він просто спав, але на зовнішні подразники не реагував.

Ліна не відходила від Майка ні на мить. Вона тримала його за руку і намагалася привести до тями. Дівчина розмовляла з ним.

Джозеф розумів, що Майк перебуває в глибокій фазі сну, але чим викликана ця фаза в його організмі не знав. Щоб з'ясувати цей момент, йому потрібно було вивчити його зсередини. Вченому було зрозуміло, що Майка треба розрізати і як щура з лабораторій частинами вивчити, але йому заважали Ліна та Нік.

Нік помітив хвилювання на обличчі Джозефа і, відвівши його далі від Ліни убік, вирішив поговорити з Джозефом наодинці.

- Я знаю, що ти не кажеш нічого нам. Що з ним відбувається? Я і так втратив дуже багато. Я повинен знати. - Нік говорив стримуючи сльози. Чоловікові було важко навіть думати, що він може втратити сина.

- Ми дорослі люди так час нам поговорити серйозно. Твій син не прийде до тями. Його свідомість дуже далеко від реального світу. Він тілом тут, а його мозок ні. Я боюся, що відкривши той портал, він спалив свій мозок. - Усе, що казав Джозеф, було лише його припущенням і не мало наукових підстав.

Нік не міг сказати ні слова він упав на коліна і розридався. Для звичайної людини все, що він пережив і так було надто багато.

- Я постараюся знайти розв'язання цього питання. Так, я багато експериментував із людьми. Я не обіцятиму, але намагатимусь зробити все можливе, щоб допомогти вам. — Джозеф поклав Ніку руку на плече. Нік ніяк не відреагував на цей жест від Джозефа. Чоловік хотів лише одного, щоб його син був живий і здоровий.

Все скло затремтіло і меблі в кімнаті почали ходити по кімнаті. Пролунало кілька вибухів і скляні чани зі зразками різних істот Джозефа були розроблені вщент весь вміст опинився на підлозі. У приміщеннях запанувала паніка і тиснява.

За короткою хвилею затишшя пішла ще одна хвиля, яка струснула всю лабораторію знову.

Ліна не зрушила з місця вона прикривала обличчя та тулуб Майка своїм тілом.

- Джозефе, що відбувається? - Запитала Ліна відчуваючи як все навколо вібрує.

- Я не знаю. - Джозефа лякало те, що відбувається, адже його прилади сейсмічних вимірів зашкалювали показуючи, що кожна хвиля перевищує показники в кілька разів.

Бачивши все, що відбувається, Джозеф був наляканий. Він за кілька хвилин втратив усе, що напрацьовував кілька років.

Відчула Со дивне хвилювання в повітрі за якими були землетруси спочатку легкі, а потім такі, що земля почала розходиться в різні боки утворюючи величезні тріщини в землі.

- Що це таке? - Спитала Со дивлячись як земля під її ногами йде в різні боки. Дівчина не встигла зорієнтуватися та полетіла в розлом.

Джозеф спробував її зловити та схопити за руку, але він не встиг.

- Ні… - Він щиро хотів її врятувати.

Розлом ставав дедалі більше. Ля і Сі прибігли на крик Джозефа.

Дівчата побачили, як земля йде з-під ніг Джозефа та поступово почала його затягувати в щілину.

Ля схопила Сі за руки й зробила кілька обертів з дівчиною жбурнувши її як снаряд у бік Джозефа.

Сі, пролітаючи над головою Джозефа, схопила його за тулуб і потягла вбік від розриву.

- Що це Джозеф? – Запитала Сі. Вона потягла із суглоба свою руку. Але Джозеф мовчав дивлячись як світ, який він прийшов завоювати, валився на очах буквально тріскався по швах.

Все стихло так само швидко, як і почалося. Вібрації у повітрі зникли.

- Що це було? - Джозеф випередив питання дівчат, він сам був шокований побаченим.

- Де Со? - Запитала Ля дивлячись на всі боки. Вона ніде не бачила навіть слідів Со.

- Вона стояла просто на місці розлому. Я не встиг її врятувати. - Джозеф сказав правду і Ля по вібраціях його голосу це зрозуміла.

- Нам треба попередити моїх генно модифікованих воїнів, щоб вони були обережними з такими сплесками. Добре, що армія тільки з мого боку. - Джозеф пішов у бік приміщень, в яких відпочивала його армія.

Все, що він побачив у приміщенні, це були гори трупів. Жоден військовий із його армій не вижив. Серед усіх трупів він знайшов Фа, вона була мертва, але по слідах на її тілі Джозеф зрозумів, що армію вбили не хвилі землетрусів, а саме Фа. Чоловік розлютився. Він вимовив свій гнів на Ля та Сі.

- Ви знали, що це вона вбила їх? - Він дивився у перелякані очі дівчат.

- Ні. - Прокричала Ля, але Сі промовчала вона здогадувалася про такий вчинок від Фа.

Джозеф підійшов ближче до Сі він взяв дівчину за горло і підняв її вгору притискаючи її горло так що дівчина почала задихатися.