Розділ 86 Визволення

Джозеф не хотів нашкодити Ліні чи Майку. Він відштовхнув їх за допомогою легкого заряду один від одного. Дівчина відлетіла у бік шафи з пробірками й була поранена осколками. Майк полетів у бік дерев'яного столу і вдарився головою.

- Якого біса ти робиш? — Запитав Майк, тримаючись за свою розбиту голову.

- Ліна врятувала тобі життя. Це було неминуче ви б обидва померли. - Джозеф не сподівався, що Майк прийде до тями, але він знав яку брехню сказати йому. Щоб той заспокоївся і залишив бодай на кілька хвилин Ліна у спокої.

Дівчина відпочивала і відчула біль у горлі яке стискав Майк. Вона мала ще таке відчуття, що його рука все ще на її горлі. Вона відчувала нестачу кисню хоч і могла вільно дихати.

Майк з жахом подивився на дівчину та усвідомив, що він мало не вбив її в пориві гніву. Слова Джозефа трохи протверезив чоловіка, але все ж засмучували його.

- Що ти маєш на увазі під фразою померли? Адже ми були такі близькі він був уже дорослим. Чому так все сталося? - Майк сердився на себе, а також він сердився і на Джозефа і на Ліну і навіть на Сміта.

- Майк ви спочатку були цілим, і я розділив вас. Сміт був частиною тебе і якби Ліна не повернула Сміта у твоє тіло назад ви обидва померли б. Коли я поділив вас. Я не знала про те, що прискоривши процес зростання дитини, уб'ю вас з цим. Якщо тобі й варто на когось злитися, то тільки на мене. - Джозеф казав правдиву правду, не приховуючи нічого. Він вимовляв ці слова тремтячим голосом. Адже у приміщенні стало неможливо холодно.

- Це правда синок. - Нік прийшов до тями хоч йому і було нереально холодно. Він почув слово Джозефа і підтвердив їх.

- Ні. Я не вірю. Чому я про це не знав? - У глибині душі Майк відчував, що це правда.

- Я знаю, що це важко синок, але зараз ти маєш зосередитися на тому, щоб відкрити портал. Зовсім небагато і ми помремо від холоду. - Нік тремтів від холоду і його голос був охриплим.

- Я спробую. - Майк знав, що його батько має рацію. Тому він вирішив, що спробує відкрити портал.

Майк почав видавати звук по наростанню, зосередившись на ділянці пляжу, на якому він любив гуляти.

У лабораторії з'явився яскравий спалах світла і прямо перед обличчям Майка почав утворюватися дірка у просторі, яка збільшувалася. У міру зростання дірки у просторі стало видно куди веде прохід у просторі.

Джозеф побачив море та пісок. Він взяв зі свого комп'ютера флешку та свій прилад. Він допоміг Ліні стати на ноги.

- У нього вийшло. Нам потрібно скоріше пройти крізь портал. - Джозеф допоміг Ніку теж підвестися. Нік був сильно ослаблений переохолодженням і ледве стояв на ногах.

- Я піду першою. - Сказала Ліна розуміючи що може загинути проходячи крізь портал.

- Добре. - Сказав Джозеф. Він розумів що портал міг бути не стабільним і міг розірвати того, хто проходить крізь нього на частини.

Ліна зробила глибокий вдих і, глянувши на Майка, увійшла в портал. Дівчина відчула печіння на шкірі. І за кілька секунд портал викинув її на пляжі біля моря.

Дівчина засунула в портал руку, щоб показати що перехід безпечний.

У порталі з'явилася рука Ліни. Джозеф одразу зрозумів, що це безпечно. Він поклав руку Ніка собі на плече та підтримуючи Ніка він повів його в портал.

Майк продовжив видавати звук.

- Я пройду з твоїм батьком у портал. Ти повинен проходячи крізь портал, продовжувати видавати звук. Тоді ти зможеш також пройти крізь портал. – Джозеф побачив підтвердження у вигляді одного моргання очима від Майка. Тепер він спокійно пройшов крізь портал.

Ліна піймала Джозефа з Ніком зі зворотного боку порталу.

- Де Майк чому він не пройшов крізь портал із вами? - Почала ставити запитання Ліна.

- Не хвилюйся він зараз пройде крізь портал. - Говорячи це Джозеф не був у цьому впевнений.

Портал почав мерехтіти.

- Тримай мене за ноги Джозеф. - Сказала Ліна. Джозеф опустив Ніка на пісок. І схопив Ліну за ноги. Дівчина пройшла крізь портал тулубом.

Половина Ліни була в порталі, вона побачила Майка. Він продовжував кричати, але чомусь не міг зрушити з місця.

- Дай мені руку Майк. Я затягну тебе до порталу. - Дівчина тяглася до Майка.

Майк поглядом показав Ліні, що одна з його ніг примерзла до підлоги.

- Я зараз допоможу. – Дівчина повернулася на пляж.

- Чому він ще не вийшов із порталу? – Запитав Нік у Ліни.

- Його нога примерзла до підлоги я повернуся туди, але ви обоє повинні мене тримати. Я відірву його ногу від підлоги. Я дам сигнал, і ви потягнете мене різко назад. Я підніму праву ногу вгору. Все зрозуміло? – Запитала Ліна.

- Так. — Майже синхронно відповіли Джозеф із Ніком.

Джозеф узяв дівчину за ноги. Нік узяв Джозефа за плечі, притримуючи його.

Ліна пройшла всім тулубом крізь портал, тепер вона лежала на холодній підлозі в лабораторії. Тепер вона діставала до ноги Майка.

Майка нога майже до коліна була поглинута товстим шаром льоду.

- Я маю відірвати твою ногу від підлоги. Я спробую це зробити. Продовжуй підтримувати портал. – Дівчина уважно оглянула ногу Майка. Вона з усіх сил почала бити кулаками об лід. На щастя для дівчини крига була не міцною. Ліна була на всю свою міць і розбиваючи кулаки в кров, могла відбити лід від ноги Майка. Нога була вільна. Тіло Майка тремтіло. На обличчя Ліни, що лежить на підлозі, почали капати краплі крові з носа Майка.