Розділ 84 Бій Мі та До

Мі не став чекати на результати свого експерименту над полоненими. Він хотів застати Джозефа і До зненацька. Тому він узяв машину Джозефа і досліджуючи вказівник і геолокацію вирушив на місце прибуття армії Джозефа. Він був цілком здоровий і мав величезну силу. Насправді Мі не хотів, щоб Нік, Анастасія і навіть Ліна боролася в цій війні. Вони показали йому за один вечір яким може бути життя звичайної людини. Цього дня він відчув усе те, чого не відчував тисячу років. Він знав що не зможе перемогти ні армію Джозефа, ні До, але він сподівався, що зможе переконати їх не знищувати такий прекрасний світ.

Мі досить швидко приїхав до місця, яке було позначено на приладі. Перед ним був величезний будинок якогось заводу. Мі одразу звернув увагу, що з будівлі йде дим. Мі нічого не вартувало за допомогою звуку створити меч і розрубати замки на воротах біля входу. Будівлю було покинуто її ніхто не охороняв. Мі блукав пустельними коридорами та величезним цехом. Ніде не було видно слідів присутності армії Джозефа чи ще чогось аномального. Мі за допомогою звуків розіслав у різні боки краплі води, щоб ті подивилися, де знаходиться армія та ворог.

Мі розділив свою увагу між тисячами крапель води, незабаром він знайшов те, що шукав. Він оцінив ситуацію і зрозумів, що цілком можливий варіант його перемоги. Для того, щоб перемогти. Потрібно було спочатку вбити До, а потім Джозефа та армія, що залишилася, стане марною. І він зможе її контролювати.

До помітив летючі в повітрі краплі води, але постарався відігнати від себе думки що це Мі. Адже він пам'ятав, що він його вбив. До навіть не міг припустити що Мі може бути живим. Але все ж таки До вирішив пройти за краплею води в повітрі та незабаром вона привела його до Мі.

Джозеф не пішов за До. Він був надто втомлений, і вирішив що перевести дихання буде краще, що він може зробити.

Крапля води привела До прямо до Мі.

- Привіт До. - Ці слова злякали До більш ніж те, що Мі опинився у нього за спиною.

- Як ти можеш бути живим? - До обернувся до Мі.

- Ти не можеш мене вбити. - Мі видав тонкий звук і всі краплі, що встали в повітрі, перетворилися на гострі тонкі голки спрямовані в бік До.

- Поговорімо Мі. Заспокойся нам не треба битися. - До не був готовий до бійки. Після такого тяжкого переходу з армією крізь портал він був абсолютно виснажений.

- Про що ти говориш? Ти хотів мене вбити. Ти вбив Ре. – Мі видав тонкий звук. Декілька гострих крижаних голок які встромилися в тіло До.

Обличчя До скривилося від болю. Він не поставив земляний щит. Через те, що був ослаблений.

- Ти слабкий До. Я із задоволенням уб'ю тебе. - Мі приготувався до повномасштабної атаки. Він став у бойову стійку.

- Ти помиляєшся. - До видав короткий гучний звук.

Мі відчув як його ноги сковує вагою. Подивившись на них, він побачив, як його ноги скам'яніють. Земля по ногах Мі повзла вгору.

Мі почав кричати все сильніше і його гострі голки спрямовані у бік До на величезній швидкості полетіли до нього.

До збудував земляний щит і ухиляючись від голок він відступав убік.

- Мі це безглуздо. Мі ми не вороги. - До був у дрібних саднах. Він надто багато пропустив крижаних голок.

- Ти зрадив нас. Я не пробачу тобі цього. - Мі збільшив гучність звуку, що видається їм. Всі крижані могли та вода в повітрі почала збиратися у величезну кулю.

- Зупинися. Я благаю. Ти не хочеш цього. - До знав що Мі збирає величезну зброю. Він знав, що не витримає такого великого удару.

- Ти просиш помилувати тебе? Що з тобою До? - Мі сформував величезну крижану клітку. Знаючи якщо До неї потрапить, то він, уб'є його.

- Ні. Ніколи я не попрошу тебе помилувати мене. - До трохи віддихався. Він почав видавати короткі звуки його тіло стало покриватися плоским камінням, прикриваючи його тіло бронею. Він був повністю захищений від голок і прямих атак Мі.

- Я дивлюся ти навчився ставити собі броню. Виглядає міцною, а наскільки вона міцна я перевірю. - Мі легким криком опустив крижану клітку на До. До удалося ухилитися від клітини. Але Мі повторно запустити клітку у повітря та опустив її на До. До вдалося ухилитися, він відскочив убік. Клітка, що впала, на підлогу підняла стовп пилу. Мі заплющив очі.

До скористався моментом і створивши із землі кинджал він встромив його в Мі який прикривався від пилу. Мі сплюнув кров, на шолом з каміння До

- Ти попався До. - Мі посміхнувся та опустив на них обох крижану клітку.