Джозеф їхав на максимальній швидкості своєї машини. Він не знімав шолом що подає повітря боячись що Стів відключить подачу повітря і той задихнеться. Завдяки величезній швидкості та безрозсудному водінню Джозеф встиг приїхати до порталу. Через який його армія проходила. Він незграбно припаркував машину і поспішив зустрітися з До він чекав на Джозефа і не став вирушати одним з перших через портал. Як тільки До побачив Джозефа він, був упевнений, що все спрацює як треба.
- До нам з тобою треба терміново поспішити. Накажи своїм солдатам йти швидше. - Джозеф був наляканий і схвильований, але До не розумів причини цього хвилювання.
- Що сталося Джозеф? Чому ти так нервуєшся? - До задавав питання на які не було часу.
Декілька з його солдатів упали без руху. Незабаром кілька сотень солдатів впали за кричавши від болю і задихаючись. Джозеф з жахом дивився, як Стів убиває його нове творіння. До не вірив своїм очам. Сильні та могутні воїни падали та вмирали.
- Джозефе, що відбувається? Чому? - До наказу армії йти якнайшвидше в портал. Хлопець відчув напад легкої задухи та нестачі повітря.
- Штучний інтелект, на ім'я Стів за роки, що я його не бачив, еволюціонував. Він хоче влади та категорично проти нашого відходу в інший світ. Він розуміє, що він втратить свою владу. Нам треба скоріше йти. Повітря вистачить на перехід. - Джозеф почав задихатися, відчуваючи, як шолом забирає його дихання.
Армія До поспішила до виходу, але добряче порідшала. У зв'язку з тим, що кілька тисяч генно модифікованих воїнів задихнулися в муках у порталі.
До усвідомлював, що йому треба разом з Джозефом йти. Він наказав своїй армії пропустити їх. Як тільки До і Джозефа опинилися на іншому боці в новому світі вони побачили як половина їхньої армії яка не встигла пройти через просторовий портал задихнулася. Вони страждали у гонитві намагаючись вдихнути повітря що Стів знищив.
Стів бачив через камери спостереження, що половина армії Джозефа загинула. Світ був мертвий завдяки Стіву. Його мозок був повністю вражений вірусом Джозефа. Стів вмираючи не захотів помирати на самоті. Він убив і дев'ятку генно модифікованих людей та половину армії Джозефа. Він зробив глибокий вдих і відключив усі системи життєзабезпечення у всьому світі. Стів запустив протокол самознищення. Що в Джозефа, що в До не було вибору. Їм доведеться залишитися в новому світі, оскільки в їхньому світі нічого більше не буде.
Стів рахував від одного до п'яти. Коли він промовив своїм хрипким голосом п'ять, всі будівлі у світі були зруйновані величезним вибухом. Стів помер зі спокійною душею, що ніхто не повернеться в цей холодний млявий світ. Хвилі від вибухів зруйнували машину, що остаточно створила портал, та ще 30% армії Джозефа були знищені. Та частина генно модифікованих прототипів, які проходили саме через портал, була перерізана навпіл. У них були відірвані руки та ноги й загалом армія сильно постраждала. З понад півмільйона армії воїнів залишилося кілька тисяч воїнів. Ті втрати, які До поніс ще не почавши війну, були жахливими. Він був засмучений і відчував увесь біль, який відчувала його армія. Адже був пов'язаний з нею психосоматичний зв'язок через пристрій у своєму мозку.
Після пострілу в дитину Джозеф спостерігав за тим, як маленька грудочка щастя перетворюється на дорослого чоловіка. Дитина росла дуже швидко як вперше. Його руки та ноги росли непропорційно.
- Що я накоїв? - Жахнувся До побачивши ту картину, що була перед ним.
Майк поцілував Ліну та насолоджувався. Він різко відчув жахливий біль у тілі його ніби викручувало зсередини.
Майк упав на пісок і кричав від болю. Відчуваючи ломку у всьому тілі та колосальні зміни.
Ліна була в шоку від усієї картини. Дівчина побачила як людина з якою вона щойно цілувалася, мучилася від болю. Його руки та ноги викручувало в різні боки, а біль був настільки жахливий. Що часом він втрачав від неї свідомість і приходив до тями від того ж болю.
- Чим допомогти? Я не знаю що робити? - Ліна не могла доторкнутися до Майка або чимось йому допомогти. Але дівчина згадала, що у нього з братом зв'язок. Дівчина відразу зрозуміла, що Джозеф ставить експерименти над дитиною. Тому Майк відчував увесь біль та зміни.
Нік разом з Анастасією стріляли по пляшках. На тому ж березі моря, але трохи далі від Майка. Почувши крики Нік й Анастасія прибігли на крики.
Побачивши свого сина в такому жалюгідному стані, Нік жахнувся. Він схопив Майка на руки. Поки той судомно викручувався на всі боки, поніс його в лабораторію.
- Ліно, що трапилося? Поясни мені. Ми почули з Ніком крики та одразу ж прибігли до вас. - Анастасія так само швидко йшла за Ніком не відходила від нього ні на хвилину.
- Він просто впав і почав кричати від болю. Я не знаю, що сталося. Це все Джозеф я певна. - Дівчина дивилася на Майка, який деформувався по всьому тілу їй було боляче.
Нік вибив двері з ноги до лабораторії Джозефа. Усі припущення Ліни підтвердилися. Джозеф ставив експерименти над братом Майка, Смітом. Нік уклав свого старшого сина на канапу і з усією злістю вдарив Джозефа по обличчю.
- Як ти міг так чинити? - Нік не зупинявся і бив удар за ударом Джозефа. Він повалив його на підлогу.
Нік розбивав свої руки в кров, не помічаючи те, що перед обличчям Джозефа утворився водний щит. Нік бив просто по брилі льоду, яка захищала Джозеф. Помітивши це Анастасія зупинила Ніка, який чинив опір і штовхнув її у сторону.
#1478 в Фантастика
#399 в Наукова фантастика
неможливе кохання, технології майбутнього, генетично модифіковані люди
Відредаговано: 31.08.2022