Джозеф разом з До опинилися у його світі. Джозеф був дуже злим на До тому, що він розумів, що вдома на нього чекає суд і страта за зраду касти.
Для До проходження крізь портал виявилося занадто важким він звалився під вагою свого тіла на бетон. Джозеф не відразу впізнав свою лабораторію, оскільки за його відсутність багато в ній змінилося. Тільки досить добре придивившись. Він впізнав рідні стіни.
- Навіщо ти привів мене сюди? - Джозеф бачив настільки погано До, але не знав чи варто йому допомагати.
- У мене не було ні сили, ні часу пояснювати тобі весь мій план, але зараз я можу розповісти тобі. Але спершу тобі потрібно вилікувати мене, щоб я не помер раніше, ніж поясню тобі все.
- Це моя лабораторія, але вона змінилася з того моменту, коли я був тут востаннє. - Джозеф не спостерігав звичних йому приладів та різних інструментів, якими він зазвичай користувався.
- Я привів тебе до твоєї лабораторії. Ти повинен знати, де лежить необхідний тобі камінь, знайди його. Якщо раптом тебе спитають, то ти був у полоні в іншому світі, і ми звільнили тебе ціною двох наших генномодифікованих прототипів. - До більше не міг винести ні біль, ні знесилення, він просто знепритомнів від болю.
- Так ось у чому полягав твій план. Я дивлюся ти надто розумний як для модифікованого прототипу. - Джозеф не допомагав До ні піднятися на ноги, ні перевіряти його життєві показники. Він попрямував у свою лабораторію, щоб розглянути все ближче і дізнатися, де ж лежить камінь.
Але тільки-но він переступив поріг своєї лабораторії, і відчинив двері спрацювала сигналізація і його накрило скляним куполом, з якого поступово висмоктувалося повітря. Але в цьому і була проблема в цьому новому тілі у Джозефа не було чіпа через який би він отримував повітря у своєму світі. Тож це була смертельна пастка. Він повільно й болісно задихався.
- Активувати генетичний сканер особистості. - На останньому подиху промовив Джозеф, розуміючи, що можливо цього винаходу. У його лабораторії більше немає, але він дуже сподівався, що це спрацює. Джозефу пощастило, оскільки генетичний сканер спрацював і впізнав господаря лабораторії. Купол був піднятий і Джозеф знову міг дихати. Джозефу потрібен був новий чіп, тому що в цьому світі він не зміг би вийти нікуди зі своєї лабораторії та навіть з будинку, в якому він знаходився.
- Ось чорт. - Вилаявся Джозеф розуміючи, що не врахував усіх моментів переродження. Відсутність чіпа зробила його перебування в цьому світі неможливе і пересування також. Він мав лише один вибір знайти потрібний йому камінь. Взяти новий прилад і вирушить назад у світ Ніка, щоб врятувати всіх тих хто за цей час став для нього дорогий. Але Джозеф побачив що надто багато змінилося через його відсутність зараз звичні для нього ранні речі присутні у його світі були неможливими.
До лежав біля дверей. Джозеф подивився на До. Він знав, що без цього прототипа йому не обійтися. Це означало, що потрібно йому допомогти. І якщо каста знайде його зараз. Він не зможе довести, що він Джозеф. З їхнього світу без коду та чіпа з цим кодом він ніхто для цього світу.
Розуміючи всі ці моменти, Джозеф не почав зволікати та почав шукати інструменти та прилади. Джозеф пам'ятав, де залишив прототип свого первинного приладу. Тому він попрямував у бік генної лабораторії. Він повинен був знайти камінь, яким він використовував для свого пристрою як джерело енергії. Не зважаючи на те, що пройшло так багато з його відсутності, все лежало на місці. За винятком дрібних деталей, хоч Джозеф міг уже їх не пам'ятати досконало. Він швидко зібрав прилад і налаштував його на потрібну частоту і попрямував на допомогу До.
Насправді Джозефу не хотілося рятувати До, але він розумів що це ворог, який буде дуже сильний після відновлення його здоров'я. Але без чіпа і без можливості відкрити портал через те, що машина, що відкриває портали, була знищена До був єдиним хто, міг йому допомогти.
Джозеф зробив потужний постріл До з допомогою пристрою для регенерації клітин. До почав регенерувати з величезною швидкістю. Оскільки він був непритомний, він не міг створити поле, яке витримало б будь-які постріли. Рани До зажили дуже швидко, і око відновилося, але До все ще був непритомний. Джозеф вніс деякі корективи до коду, перш ніж виправив До. Він зробив його вразливим, знявши з нього захисне поле, тепер у будь-якому випадку можна було його вбити.
- Тобі набагато краще? - Джозеф пишався своїми генетично модифікованими прототипами, але іноді те, що він створював, лякало його, і випадок із До був саме таким.
Прийшов До в себе і йому стало набагато краще він відчув як повертається його сили.
- Я думав, що не встиг тобі допомогти. - Джозеф замовк про зміни коду До.
- Чесно кажучи, я думав, що ти залишиш мене вмирати. Забереш прилад і поїдеш назад у той прекрасний світ. Чому насправді ти врятував мене? - Почувався До трохи дивно, але не розумів чому.
- Справжня причина в тому, що в цьому світі я більше не можу перебувати. Мій код особи було знищено з моїм старим тілом. Зараз я не доведу, хто я в цьому світі, через те, що всі мої дані з чіпа втрачені. Ти можеш відкривати портали без машини, а це дуже добре з огляду на те, що в цьому світі я дихати не можу. - Джозеф не став брехати про справжню причину порятунку До.
- Ти знайшов все, що тобі було потрібно? - Спитав До розуміючи щось, що він зараз зробить. Знищити його становище у цьому суспільстві та в цьому світі.
#1533 в Фантастика
#415 в Наукова фантастика
неможливе кохання, технології майбутнього, генетично модифіковані люди
Відредаговано: 31.08.2022