Розділ 52 Лють Ніка

Нік дуже довго думав що йому робити, він не знав як ампутувати Анастасії палець, який треба було терміново прибрати. Адже в нього навіть не було якогось ножика для того, щоб просто його відрізати.

Анастасія розуміла, що вона як відкритий лист для Ніка він досить добре її знає. Її почуття так і не охолонули з часом вона все ще сильніше його кохала.

Ліна спостерігала з боку цю картину і розуміла, що щось відбувається і не знала що саме. Дівчині стало цікаво, тому вона вирішила приєднатися до розмови Ніка та Анастасії.

- Що тут у вас відбувається? Які таємниці ви ховаєте друзі? - Ліна почула неприємний запах, який її насторожив.

- Нічого такого все гаразд. - Анастасії важко було брехати навіть Ліні. Адже все було видно по її обличчі. Дівчина почала трохи гірше почуватися це її лякало.

- Анастасія ти так і не навчилася брехати. Я ж бачу, а тим більше відчуваю запах, що походить від тебе. Що відбувається? - Ліна була наполеглива і помічала ті речі, які всі намагалися сховати. Чим більше Ліна ставила запитань, тим сильніше ставав гнів Ніка стосовно Джозефа.

Все всередині Ніка вирувало. Зірвавшись, він не витримав і вдарив Джозефа з усієї сили повалив його на землю. Джозеф, який не чекав такого від Ніка. Не встиг захиститись від удару.

- Чому ти мені нічого не сказав? Навіщо її послухав? Чому ти мовчиш? Відповідай мені! - Кричав Нік питання, продовжуючи, бити Джозефа по обличчю сидячи на ньому зверху.

Анастасію було шоковано проступком Ніка. Вперше за довгі роки вона побачила такого злого чоловіка, якого любила. Вона наблизилася до Ніка, щоб хоч щось пояснити йому, але не змогла сказати жодного слова.

- Не мовчи. Відповідай мені! - Нік продовжував бити Джозефа, але той мовчав. Йому не було чого сказати. Адже насправді це було не його рішення, а рішення Анастасії.

- Нік припини. Я прошу тебе. – Анастасія взяла Ніка за руку стиснуту у кулак. Вона присіла навпочіпки та прикрила собою Джозефа дивлячись Ніку просто у вічі.

- Відповідай навіщо? Чому ти його захищаєш? – Ніка долали багато почуттів, які були йому незрозумілі.

- Зупинись прошу тобі. Джозеф ні в чому не винний, це я попросила його. Ти був поранений, і я вирішила, що твої рани серйозніші за мої. Він попередив мене, що в пристрої лише один заряд. Я попросила його використати його на тобі. Я просто не могла дивитися як ти мучишся. Вибач мені. – Анастасія відпустила його руку. Їй хотілося обійняти його, але вона з останніх сил стримувала себе, вона встала та пішла. З її обличчі покотилися сльози.

Ліна все зрозуміла. Вона спостерігала за всім, що відбувалося. Почуття, які відчувала Анастасія до Ніка, це було кохання. Тому вона пожертвувала своїм добробутом заради нього. Їй було незрозуміло, що насправді відчував Нік до Анастасії. Адже його почуття вказували на любов, але він був усунений від неї.

Нік не продовжував бити Джозефа. Просто сів поруч і затих. Нік намагався стримати сльози тому що чоловікам не личить плакати, хоча йому дуже хотілося.

- Зараз коли ти заспокоївся, я можу тобі відповісти. - Джозеф витер кров зі свого обличчя і підвівся до сидячого становища.

Нік просто мовчки слухав Джозефа, не знаючи, що буде далі.

- Анастасія вже сказала, що це було її рішення. Вона попросила мене використати на тобі прилад знаючи, що в ньому один заряд. Вона відчуває до тебе щирі добрі почуття, не руйнуй цього. Вона хороша людина гідна поваги.

Ліна не стала слухати розмову Джозефа та Ніка, а пішла у пошуках Анастасії. Яка пішла у незрозумілому напрямку до лісу.

- Анастасія ти де? - Кричала Ліна, ходячи серед дерев. Вона не почула чіткої відповіді, але почула чийсь плач. Вона відразу зрозуміла, що це Анастасія і пішла в напрямку звуку. Дівчина мала рацію вона, знайшла Анастасію, що плакала сидячи на обваленому дереві.

- Ось я тебе і знайшла люба моя. Перестань плакати воно того не варто. - Ліні погано вдавалося імітувати людські почуття, але зараз їй справді було шкода цієї дівчини.

- Чого ти прийшла сюди? Я хочу побути на самоті. - Анастасія втерла сльози, і знайшла у собі сили відповісти Ліні.

- Я знаю, що треба робити. – Ліна мала вже чіткий план. Що можна зробити із пальцем Анастасії.

- Що потрібно з ним зробити його можна лише відрізати. - Зі злістю сказала Анастасія дивлячись у вічі Ліні.

- Хочеш я можу відірвати цей палець? – Ліна говорила абсолютно серйозно це Анастасії. Адже вона мала достатню силу, щоб відірвати палець.

- Відірви його! Давай він всім завдає біль включаючи мене. – Анастасія простягла руку Ліні. Ліна помітила, що область посиніння пальця стало трохи більше. Чим була раніше їй було зрозуміло що одним пальцем справі не допоможеш.

Нік не знала куди пішла Анастасія він просто вмостився біля вогнища і дивився на нього. Намагаючись зрозуміти чому жінка добровільно пішла від нього заради кар'єри. Наразі була готова ризикнути всім заради його порятунку. Він розумів, що його справжні почуття до Анастасії зараз виявляються у люті до Джозефа. Тому що він послухав дівчину і спитав її, а не його. Він був злий він і Анастасію. Йому потрібен був час подумати над усім, що сталося.