Розділ 51 Перший прототип

Джозеф провів різноманітні експерименти та аналізи, які тільки можна було. Ну за всіма результатами аналізів, які він провів. Дитина яка була в нього зараз була звичайною людиною. Нездатною ні на які глобальні зміни у просторі. Джозефу стало ясно, що йому потрібен і другий син Ніка. Але тепер йому потрібно було діяти потай тому, що розсекретивши своє місце розташування він ризикував усім, що напрацював.

- Мені потрібний помічник. - Ця думка спала на думку Джозефа зовсім спонтанно. Він знав, що створивши генно модифікований прототип людини. Він зможе діяти потай віддаючи йому накази. Але навіть у такі ситуації він ще не був готовий вбивати таку велику кількість людей. Він удосконалив своє тіло, але не намагався створювати щось нове. Але все-таки він наважився через страх та ризик.

Дитина мирно спала так і не прийшовши до тями за кілька днів. Було таке почуття, що його свідомість десь далеко. Джозеф всіляко підтримував його життя, годуючи його через крапельницю і підтримуючи в ньому нормальне функціонування за допомогою барокамери, в якій він знаходиться. Джозеф неодноразово намагався розбудити дитину різними ліками та звуками, але щоб він не робив дитину міцно, спала.

Джозеф спокійно зібрався і взяв прилад. Він знав, що йому потрібно як мінімум 5-6 осіб для створення одного генетичного прототипу. Тому йому потрібно було вибрати таке місце де б він не потрапив у поле зору камер, але міг би зробити свій експеримент.

На щастя для Джозефа і для його експерименту настав вдалий момент. Його лабораторія знаходилася поблизу узбережжя моря, на якому часто відпочивали маленькими групами підлітки без батьків. Саме на таку невелику групу підлітків Джозеф натрапив. Він не став зволікати та одразу ж активував свій прилад і одним пострілом перетворив сімох молодих хлопців на атомний пил. Він зібрав увесь пил у свій прилад і негайно забрався до лабораторії. Він приховав всі сліди злочину та сховав їхні речі. Від цих хлопців не залишилося й сліду перебування на березі моря.

- Отак пощастило, так пощастило. Я не думав, що так буде легко. - Джозеф поспішав до лабораторії. Йому не терпілося створити нове життя. Він підготував місце, постелив на ньому фольгу і висипав туди атомний пил, що залишився від людей, яких він знищив.

- Приступим. – Джозеф налаштував прилади для створення нового життя. Ввівши до нього певні показники. Він налаштував прилад так, щоб прототип вийшов сильним, витривалим фізично, розумним, а найголовніше — слухняним. Він вистрілив першим зарядом в атомний пил зібраний з людей і сподівався, що це спрацює. Але експеримент пішов не за планом. У результаті він мало не знищив весь атомний пил, який зібрав знищивши сімох людей. Заряд виявився занадто потужним, щоб перетворити атоми на живу людину. Він довго не розумів чому експеримент, провалився.

Він зробив ще один постріл доки атомний пил не перетворився весь на порох і цього разу йому пощастило. З атомного пилу почала формуватися людина. Він, як і хотів Джозеф, був сильний, витривалий і не мав своєї думки, що було дуже зручно. За кілька хвилин перед Джозефом стояла оголена людина з усіма рисами яких хотів Джозеф.

- Неймовірно у мене вийшло. - Радості Джозефа не було меж. Це був перший досконалий чоловік якого він створив. Йому подобалося, що тіло прототипу було ідеальним добре складеним, а сам прототип виглядав досить сильним. Але він був абсолютно спокійний, не рухався, не говорив просто, дивився в бік Джозефа і чекав.

- Я дам тобі ім'я Кріс. Я думаю, воно тобі підійде. Ти гарний собою. - Джозеф хотів звичайно назвати прототип по-іншому, але на даному етапі він не хотів замислюватися над такою дрібницею.

- Слухаюсь господар. – Голос у прототипу був потужним та рівним.

- Зараз я принесу тобі одяг, щоб ти міг одягнутися. Потім ми обговоримо з тобою деякі твої завдання, які ти виконаєш для мене.

- Добре. – Сказав прототип без емоцій.

Джозеф залишив з дитиною прототип і пішов. Але незабаром він повернувся з речами для Кріса. Хлопець швидко одягнувся і залишився на тому ж місці, на якому стояв чекаючи наказу від Джозефа.

- Я дивлюся. Ти дуже слухняний, але тобі потрібно розвивати трохи креативного мислення. Люди завжди будуть поруч тому ти маєш поводитися природно в цьому світі.

- Що саме ви маєте на увазі під фразою природно? Для мене ваше слово закон і я не порушуватиму його. Якщо ви скажете мені, що потрібно зробити, я все зроблю. - Кріс пильно дивився на Джозефа, намагаючись вивчати якнайбільше його рухи та поведінку.

- Боюся я не врахував те, що бувши таким слухняним, ти будешь не самостійним. Надалі потрібно буде змінити налаштування цієї функції у своєму пристрої. Добре, міняти я тебе більше не буду. Зараз тобі доведеться багато чому вчитися. - Джозеф розумів, що йому доведеться навчати Криса емоціям, щоб той не виглядав дивно в новому світі, він негайно приступив до його навчання.

Вперше за довгий час відсутність будь-яких змін у дитини почастішало серцебиття, що викликало чимало запитань у Джозефа. Єдина думка, яка була у нього в голові "невже ця дитина реагує на генно модифікованих людей?"