Розділ 50 Укриття

Анастасія розклала вогонь та знайшла їстівні ягоди малини. Їх було досить багато, щоб повечеряти та трохи приглушити апетит. Для дівчини було очевидно, що Ніку необхідна медична допомога, оскільки вона бачила як злазить шкіра з його обличчя рук і розуміла плачевність опіків отриманих ним.

- Анастасія. Я так і не зміг доглянути твій палець зараз у нас достатньо часу я можу подивитись. - Джозеф хотів допомогти Анастасії за її допомогу за те, як вона дбала про нього. Дівчина нічого не відповіла тільки, простягла Джозефу свою руку. Чоловік відразу помітив те, що палець придбав неприємний запах і синій темний колір. Для Джозефа було очевидно, що палець помер єдиний вихід - це його повна ампутація.

- Я й сама розумію, можеш не боятися мені казати. Я втрачу палець правильно. - Дівчина не була лікарем, але розуміла що ситуація, в якій виявилася вона зараз передбачає лише ампутація її пальця.

- Ні я можу тобі допомогти та вилікувати твою руку, але заряду в моєму пристрої вистачить тільки на одного або тебе, або Ніка. Вам потрібно вирішити між собою кому потрібне лікування. - Джозеф був холодний, бо розумів, що заряду в пристрої дійсно вистачить лише на одного. Він не мав величезного джерела енергії для цього пристрою, оскільки він пробув бездіяльності понад 2.000 років. Йому не була властива надія на те, що в пристрої вистачить заряду на двох як учений, він це добре розумів.

Анастасія уважно подивилася на Ніка бачачи тяжкість його пошкоджень вона розуміла, що заряд, який є в пристрої, потрібно витратити на нього. Вона б змирилася з втратою пальця, тому прийняла до рішення, що заряд потрібно віддати Ніку. Через те, що маючи такі широку пошкоджену ділянку шкіри він буде марний при битві та буде тягарем для всіх.

- Я хочу, щоб ти використав заряд для Ніка. Я знаю, що палець доведеться ампутувати і я готова на це. Але про це він не повинен знати, спочатку вилікуйте його потім, удайте, що ви побачили тільки зараз пошкодження на моїй руці. Я прошу тебе про це. Тому що я щиро бажаю йому добра. А ще тому, що його пошкодження куди більш серйозне, ніж мої. - Джозеф лише кивнув на знак згоди з дівчиною. Його вражала холоднокровність і розважливість Анастасії. Якби він не знав, що Анастасія людина, то міг би спокійно подумати, що вона одна з його прототипів. Але чоловік був з нею згоден. Ніку потрібніше було лікування, ніж їй.

Нік відчував жахливий біль який відчуває і його син. Він мав емпатичні здібності тому міг відчувати обох батьків.

Джозеф не зволікав, взяв свій прилад і налаштував його на регенерацію глибоких тканин. Він не став нічого говорити Ніку, а лише вистрілив у нього з повною силою заряду. Ніка вразило яскраве світіння з дуже болючим дотиком до тіла. Нік відчував як його рани на тілі затягуються і відновлюються тканини у пошкоджених ділянках шкіри. Це тривало лише кілька хвилин, але здалося, ніби йшло це століття. Біль був жахливий, але регенерація була завершена. Усі пошкоджені ділянки тіла та внутрішні органи пошкоджені вібраціями та вогнем було відновлено. Нік почував себе чудово.

- Дякую Джозефе, але наступного разу попереджуй мене про такі речі. Я не був готовий до того, що ти будеш на мені використовувати такий потужний засіб. - Тепер Нік міг пересуватися сам і не відчував при цьому болю.

- Завжди, будь ласка, але це був останній заряд у цьому пристрої, я більше не зможу допомогти нікому. - Джозеф склав зброю і пішов погрітися до вогнища і насолоджуватися ягодами.

Ніку було незрозуміло чому Джозеф уточнив, що більше нікому не зможе допомогти. Але ці слова його дуже насторожили. Нік відразу ж зрозумів, що є ще хтось, хто потребував його медичної допомоги. Чоловік озирнувся, щоб подивитися, хто ще приховує сліди ушкоджень. Ліна виглядала абсолютно здоровою не і потребує медичного лікування так само як і Кіра. Нік зрозумів що медичної допомоги потребує Анастасія. Вона була з гіпсом, але Нік одразу помітив пошкодження гіпсу. Нік підійшов ближче до дівчини та почув тонкий запах що гниє плоть.

- Покажи мені свою руку! - Ствердним тоном промовив він підійшовши до Анастасії. Дівчина помахала у відповідь негативно головою і вдала, що надто зайнята додаванням гілок у вогонь.

- Я сказав показати руку! Зараз же. - Нік був налаштований рішуче і наполягав на своєму. Розуміючи, що Анастасія вдає, що все нормально. Але дівчина знову похитала негативно головою і не показувала йому руку. Нік більше не став просити її показати руку. Він схопив її за гіпс і побачив синій темний палець. Він розумів, що палець доведеться ампутувати, щоб врятувати руку.

- Чому ти нічого не сказала? - Він був злий на дівчину і зрозумів, що вона домовилася з Джозефом. Щоб той вилікував його першим. Це було видно у погляді дівчини котрий видавав всі її справжні почуття до нього.

- Все добре не хвилюйся, він відійде просто тут темно і холодно. - Брехати звичайно ж Анастасія не вміла, тому це погано у неї виходило.

- Ти забула, що я лікар? Так це не пройде. Я вже бачу звідси, що палець доведеться ампутувати. Ти хоч розумієш на який ризик ти себе наражаєш. Навіщо дала мені останню дозу з пристрою Джозефа? Я все знаю і можеш не відмовлятися. - Нік обмірковував як правильно вчинити. Адже при ньому не було ні інструментів нічого, а палець потребував термінової ампутації, щоб не було гангрени та не пішла далі по тканинах.