Глава 13. Тимур

— Я вже казала, що люблю тебе? — ми валялися на зім'ятих простирадлах зовсім голі. Не знаю як, але Софії вдалося умовити мене прямо зараз зайти на її пошту, яку я зламав у вільний час. Дівчина, отримавши ноутбук у своє розпорядження, перевела захоплений погляд блакитних очей на мене, а потім в передчутті закусила нижню губу і знов потягнулася до клавіатури тонкими пальчиками.

— Сьогодні ще ні!  — грайливо провів лінію уздовж її хребта, намагаючись відволікти від пошуків. З одного боку, мені кортіло дізнатися, що саме вона так хоче витягнути звідти, але з іншого — я ще не до кінця насолодився спокусливим тілом й через п'ять хвилин після останнього оргазму був готовий подарувати нам ще один раунд. В цю мить я навіть не міг припустити, що зовсім скоро мене самого нічим не можна буде відірвати від екрану.

— Ось, — випалила Софія, змушуючи заглянути через дівоче плече, але кров ще не прилила назад до голови, щоб я міг з першого погляду оцінити те, що бачу, — залишається тільки ввести потрібну дату! — прошепотіла дівчина собі під ніс, а я не утримався від питання.

— Що це?

— Коли ми познайомилися? У січні? — вона ніби не почула мене, відкрила календар у кутку й почала вираховувати число, але я дуже добре пам'ятав той день. Особливо його другу половину. Майже похвилинно.

— Двадцять третього!

Софія озирнулася й з тендітною посмішкою на зацілованих мною губах протягнула:

— Червоний день календаря?

— Саме так! — впевнено кивнув, дражнячи її у відповідь. — Ніколи не забуду, як ти увірвалася в моє розмірене холостяцьке життя й все зіпсувала! 

— Я не навмисне, — дівчина ображено стиснула губи й насупилася. — Це все через Костіка, ти ж знаєш!

— Знаю, — знов кивнув, роблячи тривалу паузу. — Йому я вже подякував!

Софія намагалася приховати посмішку, що осяяла її обличчя, але це білявці зовсім не вдалося — бачив, що моє зізнання її приємно потішило. І сам на щастя в очах коханої людини відреагував відповідно, причаївся поряд, ніби ласий кіт, який зжер щось дуже смачненьке.

— Нам пощастило! Всі відео досі збережені. Готовий дивитися кіно? — в кілька кліків дівчина дісталася до потрібного файлу. На екрані з'явився запис, подібний до того, що знімають камери спостереження у квартирі — я дивився на чужу їдальню, в якій з'явилася пара.

— Це те, про що я думаю? — обличчя чоловіка здалося знайомим, бачив його кілька разів у офісі, хоч і не уточнював, що саме він і є той Ніколас.

— Якщо ти гадаєш, що це день, який перекреслив мої дворічні стосунки, то саме так, — знизала плечима дівчина, без ентузіазму дивлячись на те, як її колишній пригощає іншу білявку вином. Я поклав долоню на її спину — декілька заспокійливих дотиків перед тим, як озвучити слова:

— Так, це допоможе у суді, ми можемо не дивитися далі! — я пам'ятав її нічну розповідь за келихом червоного напівсолодкого, знав, що цей кадр ідеальний для того, щоб роздивитися все в деталях. Ось тільки бажання на перегляд порно з її хлопцем в головній ролі було відсутнє геть.

— Що ти! — Софія завзято похитала головою, заперечуючи. — Найцікавіше попереду! Якщо моя темна сторона вирішить опублікувати це відео десь на Pornhub, я повинна заздалегідь подивитися, як виглядаю в кадрі. Хіба ні?

— Софі, ти ж не мазохістка! — біль, який вона намагалася приховати за іронічною відповіддю, проривався тремтінням у голосі. Я хотів припинити це якомога швидше. Зачинив кришку ноутбука перед її носом, ставлячи крапку на незапланованому кіносеансі, але дівчина на цьому не заспокоїлася, відкрила знов, а, наткнувшись на пароль, розлютилася:

— Не смій так робити! Ти не маєш права мені забороняти! Чуєш?! Поверни негайно!

Її голос зірвався на крик: моя розсудлива й спокійна дівчинка під впливом емоцій та гормонів ставала ще тією істеричкою. От тільки ятрити старі рани їй не дозволю: навіть якщо почуття до чоловіка не були надто сильними, вони прожили разом цілих два роки, тож його зрада далася їй важко.

— Ні! Цього не буде! — спокійно відповів, піднімаючись з ліжка слідом за нею. — Демократія змінилася тоталітаризмом!

Як тільки я піднявся на ноги, вона перестала височіти наді мною й кричати згори. Знову стала мініатюрною на тлі мене, але запалу від цього у білявки не поменшало. Я знав, що ось-ось почую щось образливе на свою адресу.

— Хто ти такий, щоб забороняти мені?! — зірвати гнів, переходячи на особистість, досить передбачуваний хід, на який я очікував. Поведінка дівчини, звісно, не програма для робота, але теж розраховується, якщо мати вірні вихідні дані. Я мимоволі посміхнувся від того, що зумів передбачити цей крок, за що негайно був покараний. — Тобі смішно? А так? — вона виплескувала слова з такою силою і злістю, що вони ледь не наскрізь прошивали мене. Абсолютно втративши над собою контроль, білявка перетворилася на справжню фурію і з розмаху вліпила мені дзвінкий ляпас. — Досі смішно?!

Не роздумуючи, схопив її за зап'ястя і різко смикнув на себе, вибиваючи землю з-під ніг. Секундний переляк від неминучого падіння змусив її повернутися в реальність, схопити повітря ротом та притиснутись до мене в пошуках опори.

Я ледь подумав, що все закінчилося, як на мене чекало друге коло — за гнівом пішли сльози. Вона плакала ридма, била мене кулачками в груди і незв'язно бурмотіла: