Кінець галявини

Прокинувшись під спів пташок, Максим, одягнувся та пішов до Насті, він постукав та Настя відкрила йому двері, він запропонував їй сходити в один хороший ресторан. Вона погодилась, але Максим сказав, що він забронював столик через кілька годин, і вони можуть знову прогулятись, а вечором сходити на концерт. Настя одягнулась та вони вирішили прогулятись до озера, що було недалеко, від будинку. Через кілька хвилин ходьби, вони були на місці.
- якщо чесно, то я тут рідко буваю, хоча і чув, що тут плавають лебеді. Сказав Максим.
- тоді ходімо, візьмемо їм щось та погодуємо їх. Сказала Настя. Вони пішли в невеликий магазин, що був біля озера та купили, те чим можна їх годувати. Вони годували їх кілька хвилин, та дивились як вони плавають. Пізніше вони зайшли в кафе та випили кави, продовжуючи дивитися на лебедів. Пройшло кілька годин та вони вирішили повернутись додому та переодягнутись, для того, щоб піти в ресторан. В романтичній атмосфері ресторану вони провели, ще кілька годин. Пішовши після ресторану знову додому вони знову переодягнулись та вирішили трохи відпочити, та через кілька годин піти на концерт. Вони і не помітили як заснули, але через годину прокинулись, вони вийшли на  вулицю та гуляли тримаючись за руки аж до самого місця де буде, ще один концерт. Через якийсь час вони були на місці де вже хтось почав був співати. Максим не дуже переживав, так як він був майже в самому кінці серед виконавців. Коли нарешті прийшов час виступу Максима, він взяв з собою Настю та попросив її підспівувати йому.
- але я не дуже добре вмію співати. Сказала Настя.
- коли ми були в караоке, я чув як ти співаєш, у тебе все вийде. Відповів Максим.
Вони почали співати дуетом, натовп з увагою слухав Максима та Настю. Поки вони співали разом, вони посміхались та не могли відвести погляд один від одного. Коли вони закінчили свій виступ Максим підійшов до Насті, та з пристрастю поцілував її. Люди не очікувавши такого почали аплодувати так, як до цього не аплодували нікому.

Коли закінчився ще один концерт. Максим та Настя знову гуляти пізно вночі, дивлячись на зорі. Раптом Максим подумав, що він знає, що далі буде , вони переходили дорогу, Максим подивився на лівий бік дороги, та побачив, як авто заносить на слизькій дорозі. Максим не задумуючись штовхнув Настю з усіх своїх сил. Настя впала на тротуар та вдарившись головою втратила свідомість. В останній момент коли Максим ледве встиг штовхнути Настю авто яке занесло, на слизькій дорозі, збило Максима, так сильно, що Максим відлетів на кілька метрів вперед, а авто занесло в ліхтар. Максим стікав кров'ю поки водій авто вибіг зі свого розбитого авто, та швидко викликав швидку допомогу. Максим згадав той кошмар, що снився йому недавно, і подумав, що напевно це був знак.
- а це дуже боляче. Подумав Максим. - але напевно, що з такими подряпинами мене не врятують. Навіть якщо я помру, ти, Настя, живи спокійним та веселим життям, живи довго та щасливо, побори свій страх перед чимось, завжди мрій та розвивай свою фантазію. Я буду чекати тебе, стільки, скільки знадобиться. Якби ж ти тільки чула ці мої слова... Настя... Я тебе кохаю... З посмішкою по обличчю Максима потекли сльози. Та недалеко було чути як їде швидка допомога, але Максим, цього вже не чув...

Через кілька годин після цієї трагедії біля ліжка Насті сидів Майкл з дуже сумним виглядом.
- де я? Я, що? В лікарні? А де Максим? Питала Майкла Настя.
- я не знаю як тобі це сказати. Сказав Майкл. - Максим врятував тебе, пожертвувавши своїм життям. Сказав Майкл зі сльозами на очах.
- що? Я не вірю тобі, де він? Де він я питаю!? Кричала Настя зі сльозами на очах.
Вона швидко пішла та побачила, як бездиханно лежить Максим.
- М.максим... зі сльозами ледве промовила настя. По її обличчю потекли гіркі сльози печалі, а на всю лікарню було чути крик горя і відчаю за коханою людиною. 
- за що!? За що ти покинув мене!? Я не хотіла щоб таке сталось! З криками істерики кричала Настя.
Майкл спробував потішити її обійнявши, але і сам не міг стримати сліз печалі за своїм другом. Він передав їй конверт на якому було написано "для Насті від Максима"
- це знайшли в його речах, думаю тобі слід це прочитати. Вона присіла та почала читати те, що для неї написав Максим.
"Дорога Настя, якщо ти це читаєш, то скоріш за все, мене вже не має в живих. У мене є одна дивна особливість, те що дуже часто у снах я бачу те, що може статися в майбутньому, я навіть не знаю як це відбувається і чому. Але я бачив у сні як нас обох збиває машина вночі. Я не знаю коли це відбудеться, тому про всяк випадок, я пишу тобі цього листа, якщо це доля, то я не згоден з нею, я спробую змінити цю долю, я не знаю чи зможу, але напевно якщо ти це читаєш то в мене вийшло. Якщо це так, то я хочу тобі сказати, залишись такою ж доброю та красивою, якою ти є та в котру я закохався, навіть якщо мені доведеться чекати тебе там навіть сотню років, я всеодно буду тебе чекати, скільки часу б не знадобилося, борись зі своїм страхом і радій життю, заради мене. Я б хотів сказати тобі мільярди слів, але я саме тут я скажу тобі лише це: Настя, я тебе кохаю та буду кохати всім своїм серцем. Я буду кохати тебе серцем навіть якщо воно перестане битися, а коли ми знову зустрінемось, я вже ніколи не відпущу тебе. Прощавай"

Від такого листа Настя заплакала ще більш гіркими сльозами та не могла стримати крики які розривали її душу на шматки. Через кілька днів відбулися похорони Максима на яких гірко плакали його друзі та знайомі. Після цього всього Настя почала жити сміливим життям, вона додала свій страх та продовжувала насолоджуватись життям з посмішкою, хоча її душа була зламана на купу дрібних шматочків, які більше ніхто не міг зібрати до купи...