Фестиваль

Попрощавшись, Максим зайшов до своєї нової квартири. Він розклав свої речі, та сховав валізу в якій вони і знаходились. Максим трохи втомився, і вирішив трохи полежати на своєму ліжку, але і сам не помітив як заснув. У сні він побачив як він стоїть на величезному квітковому полі. Небо сяяло від сходу сонця, а біля себе Максим побачив купу різних квітів. Обернувшись назад він побачив, жовті гвоздики, хризантеми і троянди, а також жовті та червоні тюльпани. Він помітив, що всі ці квіти були обвиті квітами, які називають "ранкове сяйво". Подивившись вперед, він також бачив квіти, але багато з них були інші. Подивившись він помітив, анемони. Також оглянувшись він побачив біля себе квітучі груші та самотній персик на якому засохли всі квіти. Окрім цього Максим помітив, що де б він не ступав, біля нього росли білий, та звичайний мак, разом з підсніжниками. Подивившись трохи далі перед собою, Максим побачив як закінчуються квіти, і те як на краю росли кілька білих та чорних троянд.

Прокинувшись після такого сну, Максим подумав, що місце яке йому приснилося прекрасне та просторе. І він хотів би бути там довше.
- я все більше, і більше починаю думати, що світ снів і фантазій красивіший та добріший ніж реальність. Такі відчуття просто неможливо передати словами. Подумав Максим. - сон, це те місце де ти можеш бути з тим кого ти любиш, чи цінуєш. Подумав Максим.- В нашому житті коли ми в останній момент передумали сказати щось важливе, чи навіть ті слова "я тебе люблю" ми не показуємо своїх емоцій, але наші очі та серце палають від емоцій, але ми боїмося сказати такі слова, бо не хочемо почути, у відповідь до "я люблю тебе", такі слова як "я ніколи не покохаю такого як ти" чи якісь інші слова. Навіть якщо ми не покажемо своїх емоцій, то в такі моменти душа ніби ламається на мільярд дрібних шматочків, а сердце та очі, тонуть в своїх сльозах, від горя та болю, які залишаться до кінця життя.

Після цих роздумів Максим згадавши, що до нього має прийти Настя. Він піднявся з ліжка, але побачив, що пройшло не так вже й багато часу. Максим згадавши про свою гітару вирішив трохи на ній заграти.
- напевно трохи пограю на гітарі, всеодно ще потрібно досить довго чекати поки Настя прийде. Подумав максим.
Максим витяг гітару, але взявши її в руки він почув, як щось всередині шелестить. Протягнувши руку в інструменті він знайшов, папір, що був приклеїний до стінки гітари. - так це ж мої старі пісні! Сказав здивовано Максим. Він взяв гітару і вирішив трохи заспівати. Через кілька хвилин до нього в двері, постукали. Це була Настя, Максим відчинив їй двері, але з порога Настя сказала йому.
- Це, що ти так співав? Здивовано сказала Настя.
- ну... Так це був я. Соромлячись сказав Максим.
-а ти можеш, ще щось, заспівати для мене? Спитала Настя.
- я не проти, заходь. Відповів Максим. Вони зайшли всередину і Максим заспівав для неї кілька пісень, поки Настя з зацікавленням слухала, та дивилась як він грає.
- це дуже круто, ти сам писав текст? Тому, що я ніколи такого не чула. Сказала Настя
- ну я писав ці тексти давно, я тільки сьогодні знайшов їх. Відповів на запитання Максим.
- Максим, знаєш, я тут чула про один конкурс на фестивалі де можна буде співати свої пісні всім охочим. Сказала Настя. - по суті він має бути завтра, але сьогодні теж можна там заспівати, якщо ти згоден то ми можемо сходити прямо зараз. Доповнила Настя

- Ну, добре, тоді ходімо, ти знаєш куди їхати? Запитав Максим.
- так, я знаю куди їхати, одягайся і ходімо. Відповіла Настя. Максим одягнувся, взяв з собою гітару і вони вийшли на вулицю.
- можливо, візьмемо з собою Майкла? Запитала Настя.
- так, тоді треба сходити за ним. Відповів Максим.
- схоже, що не доведеться ходити за ним, он він стоїть! Сказала Настя. Вони підійшли до Майкла який розмовляв з Вікою, і вони спитали їх чи не хочуть вони поїхати на фестиваль.
-так, ми не проти. Синхронно відповіли Майкл та Віка.
-а який привід? Запитав Майкл
- побачите. З посмішкою сказала настя.
-здається я здогадуюсь, що там буде. Подумав Майкл побачивши гітару на спині Максима. 
- гаразд, я тоді викличу таксі. Сказав майкл
-ні, не треба, я вже викликала таксі. Відповіла Настя.
Вони почекали таксі і через деякий час як водій приїхав, вони були на фестивалі. Вони вийшли і пішли біля сцени. Максим пішов за сцену спитати коли він зможе виступити, та дізнався, що він зможе виступити, через кілька хвилин, тому, що той хто мав зараз виступати захворів. На сцені об'явили те, що виступ починається.
- а де Максим? Спитала Віка.
- дивіться! Он він! Сказала Настя з радістю в очах.
- він, що, збирається співати? Сказав Майкл.
Під оплески, набравшись хоробрості, Максим разом з гітарою вийшов на сцену. Максим, вибравши на його думку кращу пісні яку в нього була, заспівав її. Весь народ який зібрався там уважно слухав її з захопленням. Коли Максим закінчив співати, весь народ, почав гучно аплодували, та кричати "Браво". Максим зайшов за куліси де організатор фестивалю запропонував йому стати співаком, а він міг би допомогти йому з виступами. Максим погодився і взяв собі візитку з номером телефону. Він повернувся до своїх друзів і вони пішли прогулятись.
- ну ти даєш. Сказав Майкл
-це було просто неперевершено. Сказала Віка
- я навіть не думав, що ти так класно співаєш. Сказав майкл.
- погоджуюсь, у тебе дуже хороший голос для співів. Сказала Віка.
-давайте сходимо в одне місце. Сказала Настя

- ну, вже вечір, але я не проти. Сказав Максим.
-супер, а ви як, згодні? Запитала Настя подивившись на Майкла і Віку.
- згодні. Майже синхронно відповіли Майкл та Віка.
Вони гуляли по вечірньому місту та зайшли в караоке, де провели весь вечір співаючи пісні. Вже вночі Майкл та Віка поїхали додому, а Максим  та Настя, залишились, ще трохи погуляти.
- знаєш Настя, сьогодні місяць гарний, правда? Сказав Максим.
- правда. відповіла Настя. Вони ще трохи пройшлись по парку, коли Настя все-таки наважилась сказати.
- знаєш, Максим, за весь цей час поки ми знайомі, я дуже багато чого дізналась про тебе. Сказала Настя. -коли я вперше побачила тебе... Якщо коротше. Ти подобаєшся мені! Трохи голосніше, та почервонівши сказала Настя.
- знаєш, я теж відчував, щось подібне до тебе. Посміхнувшись, сказав Максим. Він обійняв Настю, і далі вони пішли тримаючись за руки.
-все так як у моєму сні. Подумала Настя, та посміхнулась. Максим провів Настю додому, та біля квартири Настя сказала.
- максим, нахились будь ласка. Сказала Настя. Максим так і зробив, вона стала на носочки, та поцілувала Максима в щоку. Максим трохи соромився але, не подав, вигляду, він посміхнувся, вони попрощалися та пішли до себе додому де обоє швидко заснули в очікуванні нового дня.