Б. Поєднання кольорів.

1. Колірна діаграма.

Закономірності реального зорового сприйняття поєднань спектральних кольорів у натурі та на зображенні найлегше зрозуміти, використовуючи графічні схеми (діаграми). Вони дозволяють розібратися в залежностях зорового сприйняття кольорів від різних співвідношень довжин хвиль і яскравостей світлового випромінювання. Найбільш уживаним типом діаграми слід вважати «Колірне коло». Усі пояснення далі даються на його прикладі.

Діаграма типу «Колірне коло»

Порядок кольорів у цій діаграмі легше запам’ятати за допомогою мнемонічної лічилки (Каждый Охотник Желает Знать, Где Сидит Фазан – великі літери надані згідно з російським варіантом назв кольорів – Красный Оранжевый Жёлтый Зелёный Голубой Синий Фиолетовый). Це кольори веселки. Пурпур – колір умовний, в спектрі не існує.

Діаграма типу «Колірний трикутник» наведена як додаток.

Колірна система «Трикутник» знайшла ширше застосування у кольоровому телебаченні. На відміну від кругової діаграми тут немає блакитного кольору. Додаткові кольори також розташовані навпроти основних.         

1.1 Відомо з фізичного досвіду із заломлення світла в прозорій призмі, що біле світло розкладається на спектральні складові. При цьому червоні промені відхиляються найменше, а фіолетові найбільше. Кожна точка окружності колірної діаграми «Коло» відповідає реальному спектральному (хроматичному) кольору від червоного до фіолетового згідно з їхнім розташуванням у веселці. Пурпур тут є умовним кольором (математично сумарно-різницевим). У спектрі веселки його немає, але у житті він формується змішуванням відповідних кольорів.

1.2 Насиченість кольору.

1.2.1 Кожна точка окружності на діаграмі символізує максимальну насиченість спектрального кольору.

1.2.2 Центр кола, точка «О» відповідає нульовій насиченості кольору, тобто білому (сірому) кольору.

1.2.3 Будь-яка точка, що лежить всередині кола, являє собою колір з насиченістю, пропорційною її віддаленню від центру кола.

1.3 Колір точки, що лежить всередині кола, відповідає або кольору її радіусу, або суміші кольорів, що лежать на кінцях її хорди. При цьому точка змішування кольорів, що лежить на цій хорді, ділить її на відрізки. Довжина цих відрізків пропорційна частці кожного з кольорів, що змішуються.

1.4 Будь-який справжній колір у природі чи на картині характеризується трьома складовими параметрами:

- Колірний тон (за законом колірного кола),

- Яскравість (світлота). Зміни кольору по світлоті в колірному колі не враховуються (для цього необхідно застосування об'ємної діаграми типу «Колірного тіла»),

- Насиченість кольору (частка колірного забарвлення відносно вмісту білого або чорного кольору).

1.5 Додатковими кольорами називаються діаметрально протилежні за круговою діаграмою кольори, що дають у сумі ахроматичний колір.

1.6 Ахроматичними кольорами називаються кольори з нульовою насиченістю (білий, сірий, чорний).

2. Колірний контраст.

Колірний контраст – це зміна зорового сприйняття кольору під впливом сусіднього кольору. Колірний контраст є закономірністю роботи ока, що «вимагає цілісності та завершує в собі колірний круг».

2.1 Будь-яка колірна пляма на зображенні сприймається у зв'язку з кольором і величиною сусідніх плям поля, що оточує.

2.2 Колір сусідньої плями навколишнього поля зміщує за зоровим сприйняттям колір розглянутої плями у бік, діаметрально протилежний від нього (сусіднього) за колірною діаграмою. Тобто, на жовтому фоні інші кольори виглядатимуть більш фіолетовими, а на червоному тлі – більш блакитними (зеленішими).

2.3 Інтенсивність цього зміщення, що сприймається, пропорційна величині плями-фону.

2.4 Контраст може бути хроматичним (колірним) або ахроматичним (яскравим, світлотним). На темному тлі світле – світліше.

2.5 Контраст може бути послідовним та одночасним.

3. Локальний (предметний) колір – колір, що існує лише теоретично, «власний» колір предмета. У природі не існує в чистому вигляді ніколи, тому що предметний колір у реальному спостереженні завжди залежить від кольору та сили освітлення, від умов спостереження предмета (відстань, сусідство з іншими предметами), що є поняттям обумовленого кольору.

4. Передача загального тонового та колірного стану освітленості зображуваного об'єкта натури досягається зміщенням гами предметних кольорів натури за світлом, кольором та насиченістю з урахуванням бажаного ефекту. Так зображуються сутінки, схід або захід сонця, сірий або сонячний день, штучне або природне освітлення, пряме або розсіяне освітлення.

5. Валер – це підцвіт усередині колірної плями на картині; збагачення та уточнення колірної плями при його деталізації; підпорядкований колірний відтінок на головній колірній плямі.

6. Змішування кольорів може бути:

- повне чи неповне,

- оптичне (одночасне або послідовне накладення променів у природі), а також просторове (лесування або поєднання дрібних кольорових плям) або механічне (фізична суміш фарб) на зображенні.