Частина 3. Закони живопису. А. Перспектива.

Лекція

Ця лекція написана методом реферування багатьох джерел і має своїм завданням лаконічний, стислий та конкретизований виклад законів живопису, які наведені у різних підручниках з цієї теми. При її написанні ставилася мета уникнути того величезного емоційного багатослів'я, яке характерне для багатьох теоретичних праць з живопису, а також формулювання законів у найбільш стислому вигляді з приведенням їх у систему.

Формат викладення – конспективний.

А. Закони побудови перспективи.

         Перспектива – «добре бачити, бачити наскрізь» (лат.)

1.  Геометрична (лінійна) перспектива.

1.1 Усі паралельні лінії натури сходяться у певній точці на зображенні (точці сходження). Ця точка лежить на горизонті зображення, якщо паралельні лінії, що зображуються, в натурі лежать у горизонтальній площині.

1.2 Усі предмети при віддаленні зменшуються на зображенні, а при наближенні збільшуються у пропорційній відповідності до сходження паралельних ліній.

1.3 Найпростіші креслярські аксонометричні проекції. Диметрія та ізометрія. У живописі мають обмежене застосування.

Диметрична проекція – це проекція, в якій вісь X – ширина, спрямована горизонтально (співвідношення розмірів зображення та натури вздовж вісі 1:1, з урахуванням загального масштабу), вісь Y – висота об'єкта, спрямована на зображенні вертикально (співвідношення розмірів 1:1), вісь Z – глибина, спрямована під кутом 45 градусів до осей Х та У (співвідношення розмірів 1:2). Недолік для живопису – паралельність ліній по осі Z суперечить лінійному закону перспективи, де лінії мають сходитися у точці горизонту. Цей недолік несуттєвий при зображенні близьких предметів.

Ізометрична проекція – це проекція, в якій осі X, Y, Z на зображенні спрямовані під кутом 120 градусів одна до одної. Співвідношення розмірів натури та зображення 1:1 по всіх осях.

2.  Колірна перспектива.

2.1 При віддаленні об'єкта його кольори нейтралізуються (наближаються до сірого, зменшується колірний контраст та насиченість кольорів). Точки цього кольору розташовуються ближче до центру на круговій колірній діаграмі (дивись главу Б).

2.2 При наближенні об'єкта його кольори стають більш насиченими, контрастними. Точки цих кольорів розташовуються ближче до окружності на круговій колірній діаграмі.

2.3 При сонячному освітленні предмети 1-го плану зображуються теплими за кольором, а предмети 2-го та 3-го планів холодними. Також холодними зображуються падаючі та власні тіні предметів. Навпаки, при розсіяному освітленні (від блакитного неба, в похмуру погоду) світла зображуються холодними, а тіні – теплими.

3.  Повітряна перспектива.

3.1 Віддалені предмети мають більш розмитий контур. Розмитість контурів віддалених предметів посилюється за умов туману, диму чи пилу.

3.2 Віддалені об'єкти за кольором наближаються до білого, світло-блакитного. Колір «скрадається» товщиною повітряного шару. До основного кольору об'єкта додається колір шару повітря (від синього до блакитного).

3.3 При віддаленні предмети втрачають свою об'ємність, здаються плоскішими, менш деталізуються. Їхня світлотінь менш контрастна. Найближчі предмети зображуються контрастно та детально, докладно.