Імпресіонізм. Ван Гог та Матісс.

Що ж характерне для художньої мови імпресіонізму? Чим вона відрізняється від інших стилів та напрямків у мистецтві? Головною особливістю імпресіонізму стало майже повсюдне застосування техніки «Аля-пріма» (A la prima). Працювати без пропису і без підмальовка, писати побачене відразу «на повну фарбу», користуючись першим враженням, без тривалого обмірковування – ось стильова відмінність імпресіонізму. Звідси схильність до великого, енергійного мазка та яскравої кольоровості картин. Якнайдалі від монохромності! Світлотіньова деталізація об'єктів майже скрізь замінюється на колірну. Форма предметів пишеться кольором. При цьому точність форми та контурів – на другому місці. Колір «вібрує, мерехтить».

Світ імпресіоніста – це потоки світла, що переплітаються. Широко застосовується просторове змішування кольорів у вигляді дрібних плям різних фарб. Щодо застосування просторового змішування фарб французький неоімпресіоніст Поль Сіньяк писав:

«Будь-яка матеріальна суміш веде не тільки до затемнення, а й до знебарвлення, будь-яка оптична суміш, навпаки, веде до ясності та блиску».

Ця програмна теза імпресіонізму досить спірна. Точніше слід сказати, що «блиск» дає саме неповне оптичне змішання кольорів. Мається на увазі вибір такої величини мазка, при якому окремий колір все ж таки злегка читається оком.

Ван Гог та Матісс

У звичній системі колірних і тональних відносин при зображенні темних ділянок колір «скрадається» тінню, глушиться. Тіньові ділянки знебарвлюються, активно працює тон. Але постімпресіоніст Ван Гог пішов іншим шляхом.

Ван Гог. Автопортет.

Він не послаблює колірний контраст у тінях, залишаючи незмінною світлоту тіньової ділянки. В результаті характерною особливістю картин Ван Гога стають яскраві кольорові тіні, а також напружена, експресивна манера письма, пастозний мазок.

І знову ж доцільно згадати про відповідність мети образотворчого мистецтва та його художньої мови у конкретний історичний період. З розвитком науки і техніки почало змінюватися саме розуміння завдань образотворчого мистецтва. Відомий дуже влучний вислів Анрі Матісса з цього приводу:

«Живопис із приходом фотографії перестає бути описовим, а стає виразним».

Справді, навіщо старанно працювати над портретом, добиваючись точної схожості? Адже будь-який фотоапарат подолає це завдання набагато швидше, простіше і точніше. Отже, живопису залишилася лише сфера передачі емоції, враження, думки. Саме цим і варто було займатися художникам. Що ж найкраще відповідає завданню передачі емоції? Які елементи художньої мови найкраще відображають експресію?

Фовіст Анрі Матісс діяв певною мірою аналогічно Ван Гогу. Він писав інтенсивним відкритим кольором, різко узагальнюючи форму та простір. У нього характерним є підвищення ефекту кольоровості за рахунок протиставлення додатковими кольорами, активне використання контрасту кольорів, застосування максимально насичених кольорів.

Анрі Матісс. Танок.

На мою думку, Анрі Матісс свідомо використовував ще один елемент підсилення враження для глядачів – це великий розмір полотна. Я особисто бачив цю картину Матісса «Танок» поряд с «Музикою». Вони дійсно вражають не тільки яскравими кольорами, але й значними розмірами «на всю стіну» в Ермітажі, 260*391 см та 260*389 см відповідно. Відчуття руху та експресії при розгляданні цих полотен було очевидним.