Моя лірика

Ну де ж ти є?

Ну де ж ти є? Скільки тебе?

Скільки думок твоїх не прочитаних?

Знаю лише, що ти десь є

Серед тих фей мною описаних.

 

Сидиш десь одна – знаю це я –

Десь у кафе в Інстаграмі,

В той час, коли гадаю ім’я

Твоє, любуючись темними хмарами.

 

Ти не така, як ті усі,

Що прикидались публічно.

Ти лиш одна скажеш мені,

Що зі мною на вічно.

 

Ти і п’янка. Ти і хмільна.

Вип’єш мене ковтками повільними.

Лиш твоє секретне ім’я

Зробить нас безмежно вільними.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше