Моя лірика

Намріяне кохання

Чому являєшся мені у снах,

Чому думками я до тебе лину?

Чому я згадую про страх,

Коли дивлюся тобі в спину?

 

Я хочу взнати, що в твоїх думках,

Чи можу мати я якусь надію,

Чи варто ще тебе впускати в свої мрії,

Коли доводжу все до божевілля?

 

Не можу я забути чорні очі,

Що в пам’ять врізались разом з тобою,

Не можу викинути з голови

Твоєї посмішки, вабливої такої…

 

І далі буду знати, що належиш не мені,

Що іншому ти свої сни даруєш.

А я і далі лишусь в самоті,

Не знаючи чи ти думки мої почуєш.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше