Моя лірика

Молитва

У моїй кімнаті ікон багато

Та молюсь лише на твою,

На твої блискучі ясні оченята

Та на ніжну твою красу.

 

Кайданами до образу твого прикований

Молюся – мене відпусти.

Вже кровавими ранами коліна заповнені,

Прошу – мене ти прости.

 

Я вже вдосталь напився твоєї ніжності,

Вже хмільний від твоїх спокус.

Із тобою душа набралась грішності,

Як та Єва, що здійснила фатальний укус.

 

Я провину свою визнаю, прости…

Та зітри із думок святий образ,

Розірви кайдани й на волю пусти,

Я ж забуду про почуття напоказ.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше