Моя лірика
Жалюгідний лірик
Остання куля лишилась в стволі
Натисну гачок і покінчу.
Усе, що творилось в моїй голові
Назавжди позаду залишу.
Враз спогади пройдуть по стежці з думок.
Згадаю, як все розпочалось.
Як вперше зробив невпевнений крок
До тої, що в шкіру врізалась.
Її незабутні та ніжні вуста
І шовкову ніжну шию.
Спокусливі форми чарівні її,
Що очі завжди манили.
В ті миті здавалось ніколи не зможу
Напитися нею вдосталь.
Та спрага закінчилась не в мені –
Вона зрозуміла, що досить.
Набридло, що поруч із нею стоїть
Не впевнений вічний мрійник.
Захтілось не слів, а впевнених дій,
Щоб призупинився лірик.
І ось тепер скільки проси, не проси
Та все те назад не повернеш.
Залишилось тільки курок відвести
Та все покінчити ганебно.
Відредаговано: 27.10.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
