Я не знаю чому це так сталось,
І чому на очі потрапила
Саме зараз, а не пізніше,
Може краще б було і раніше…
Намагаюсь тебе я забути
І назад час повернути,
Щоб думки свої стерти навіки
Про очі твої і повіки.
Про посмішку твою красиву,
Що має велику силу.
Про миле рум’яне личко
Та родимки на щічках.
Ти пробач мені мою відвертість.
Просто день такий мабуть сьогодні…
Накопилось усе, згадалось,
Ну і вилилося назовні.
Ти не любиш слова ці солодкі.
Добре я про це пам’ятаю.
Просто так, думками ділюся,
А слова можеш випити з чаєм.
Відредаговано: 27.10.2021