Моя лірика

Друзям

Хто я без вас?

Лиш інтроверт, який закрився в клітці.

А ви для мене ті, хто не дає сидіть на місці.

Штовхаєте сприймати світ як є.

 

Так склалось, що не люблю а ні його,

А ні людей, які живуть у ньому.

Боюсь я їх. Не знаю, що від них чекати.

Здається кожен хоче чимось зло завдати.

 

А ви, ті, що пройшли зі мною поруч

Через часи, що принесли не мало болю,

Завжди готові руку допомоги простягнути

І витягнути із болот біди.

 

Часом буває ви й самі не знаєте,

Як добрим словом або жартом помагаєте

Дивитися на світ очима іншими –

Добрішими, привітними, з усмішкою.

 

Я хочу вам сказати дякую за те,

Що ви зустрілись на моїй дорозі долі.

За те, що ви у мене є

Не буду шкодувати я ніколи.

 

Я дякую за кожен ваш дзвінок,

За всі слова підтримки,

За всі ваші найліпші вчинки

Такі потрібні у важкі хвилинки.

 

Бракує слів, щоб виказати свої почуття.

Та знайте, друзі, що люблю я вас

І сподіваюсь, що любов моя взаємна.

Нехай Господь вас береже.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше