Моя лірика
В пошуках щастя
Знову бачу твої очі -
Вже не сяють, як раніш.
Твоя посмішка дівоча
Вже не радує усіх.
Ти давно забула щастя.
Та й чи щастя то було?
Вся знесилена й нещасна
Далі йдеш шукать його.
А воно, те щастя кляте,
Не чекає на усіх,
Все женеться диким птахом
Десь далеко в небесі.
Важко так волочиш ноги,
Твоє серце у рубцях,
Намагаєшся підскочить,
Але знов тікає птах.
На лиці гримаса болю:
"Господи, чому ж все так!?
Ну чому тобі не люба?
Скільки видержу я так?"
Витреш сльози з мокрих щік
І, стиснувши зуби міцно,
Знову встанеш із колін,
Щоб дійти туди де світло.
І, повір, знайдеш його,
Вистраждане кров'ю й болем.
І загоються всі рани,
Що натерлись від мозолів.
Ти своїм всміхнешся дітям
І згорнеш в обійми міцно
Те кохання, що шукала довго так,
Здавалось вічно.
Щастя-птах літає поруч,
Коли зловиш - не пускай.
І тоді пізнаєш радість.
Лише трохи зачекай.
Відредаговано: 27.10.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
