Розділ 9

Розділ 9

- Віддай її мені, - Влад злегка відсторонився, але я, чомусь, вперлася:

- Не потрібно. Усе гаразд.

- Де в порядку? - чоловік явно хотів гримнути, але в підсумку просто прошипів. - Ти щойно мало не зомліла разом з Алісою. Просто віддай її мені і відпочинь до ранку.

Він говорив несподівано м'яко, я не повірила своїм вухам. Невже це той самий Влад Войтенко? Той цинічний і підступний мужик? Той монстр, про якого розповідала сестра? Чи може я на тлі голоду і дикої втоми придумала собі раптом турботливий образ?

Поки сумнівалася, він усе ж забрав Алісу з моїх рук і, щойно зник тягар, я застогнала. Зрозуміла раптом, що відпочити потрібно і якомога швидше. Я вже не усвідомлювала ні себе, ні своїх думок, ні дій. Навіть їсти не так відчайдушно хотілося, як тупо прилягти.

На автопілоті дійшла до дивана і завалилася на нього прямо так. Який же він м'який і зручний! І вже гойдаючись десь між мареннями, почула раптом запитання:

- Коли ти почала піклуватися про Алісу?

***

Останнє, чого насправді хотів Войтенко - так це заспокоювати невгамовну малявку. І, правду кажучи, він йшов ставити Ангеліну на місце, адже мала все ридала, чим заважала йому самому заснути.

Кілька минулих тижнів показали чоловікові, що жити з маленькою дитиною не так вже й погано. Дівиця не лізла до нього і всю турботу забрала на свої плечі. Влад лише зрідка виявляв інтерес до доньки, але його вистачало рівно на п'ять хвилин. Потім він знову віддавав Алісу і зі спокійною совістю йшов у справах.

Так що ж раптом сталося цього дня? Що за звір такий - ріжучі зуби? Він гадки не мав, у чому проблема і чому Алісі потрібно кричати, як ненормальній?

Але одного погляду на бліду і явно змучену Ангеліну вистачило, щоб Войтенко прийняв дивне рішення. Ну і фіналом стало те, як дівиця ледь не впала з його донькою на руках! Виходить, що на цей день фізичні можливості Ліни вичерпали себе. Та хіба міг він кричати на неї в такому стані?

Оскільки Влад усе ще не до кінця довіряв дівиці, то ризикнув на експеримент. Може, хоч так він із неї витягне справжні наміри?

- Коли ти почала піклуватися про Алісу?

- М-м-м, з народження, - Ліна позіхнула.

- Де ж була Рита в цей час?

Дівчина довго відмовчувалася, і Влад навіть встиг оскаженіло скрипнути зубами. Але через деякий час, раптово, відповіла:

- Рита мріяла жити краще, вона не хотіла дитину, це я вмовила сестру народити.

Випалила із заплющеними очима, ніби крізь сон. Не зрозуміло, наскільки можна довіряти її словам, але поки що це було краще, ніж нічого.

Влад перехопив Алісу на інший бік і шикнув на доньку, коли та зібралася знову закочувати концерт.

- Зі мною такі фокуси не пройдуть, - прошепотів Алісі на вушко і помітив, як донька надула щоки, ніби реально зрозуміла його.

Але промовчала і на тому дякую. Не гаючи часу, Влад підійшов ближче до Ліни і поставив чергове запитання:

- І де Рита зараз?

Знову пауза. Цього разу він вирішив, що проґавив момент, і дівчина точно заснула. Але сльозинка, що скотилася по щоці, стала сюрпризом. Як і подальша відповідь:

- Сестра загинула. Тепер у мене залишилася тільки Аліса. Але й ту хоче забрати лихий мужик...

Войтенко підібгав губи, бо на язиці крутилися аж ніяк не втішні слова на її адресу. Та вона в своєму розумі казати Владу в лоб, що він - лихий? Неймовірно!

Але, повернувши собі здоровий глузд, задумався. Благо Аліса притихла в нього на руках. Схопилася кулачком за комір футболки і щось заворкувала невиразне.

Усе ж, Рита реально загинула? Олекса, як і Влад, не дуже вірили в дивну і випадкову смерть шантажистки. Типу зловила попутку на трасі, а водій заснув на дорозі і впилявся лоб у лоб із вантажним автомобілем. Обидва загинули на місці. Це те, що є офіційною версією. Було занадто багато нестикувань у тій історії, тому Влад не розраховував на удачу. Відтоді для нього все більше починало здаватися, що сестри Сидорчук продумали геніальну стратегію. Тільки поки що зрозуміти не міг, яку вигоду вони планували отримати?

- Правда загинула?

Ще раз перепитав, на що Ангеліна замичала нечітке «угу». Він відчайдушно тряс головою, відмовляючись вірити. Невже навіть у напівмаревному стані дівиця все ще може майстерно брехати?

Хіба того дня, коли Войтенко відмивав доньку від каші, Ангеліна не намагалася його спокусити? Її відверто гарячий погляд він відчув одразу, щойно дівиця з'явилася на порозі ванної. Руки від палаючого погляду здригнулися, і він дивом не впустив Алісу просто в раковину. Тоді в ньому так невчасно прокинулися аж ніяк не дитячі бажання, але дав можливість дівиці закінчити свою гру. От тільки ніфіга вона не закінчила, чорт забирай! Та ще й дзвінок по роботі відволік.

- Скажи чесно, що тобі треба? - втомлено уточнив він і реально вже задумався, що готовий віддати все.

- Лисичка... - видихнула вона і на губах розпливлася мила усмішка.

Влад ледь повітрям не вдавився, але дивом стримався.

- А від Войтенка чого ти хочеш?

Тепер її брови зійшлися до перенісся, а носик різко скривився. Чоловік звузив очі. Це що ще за різка зміна емоцій?

- Хочу забрати в нього Алісу і повернутися до Юрка. Вийти за нього заміж...

Влад відсахнувся, ніби від дзвінкого ляпаса. Не те, щоб слова дівиці справили на нього якийсь ефект, але...

Чомусь у грудях різко стиснулося і заперечилося.

Він кинув на Ліну примружений погляд і замотав головою. До нареченого вона надумала повернутися? Дідько лисого! Адже доньку він однаково не віддасть, тож нехай обирає: або Аліса, або наречений.

 - Може, простіше вийти заміж за Войтенка? - він підняв брову, бо стало вкрай цікаво, що ж дівчина відповість.

- Нізащо, - видала вона на видиху.

Влад знову не зміг зрозуміти власну реакцію. І начебто він мав радіти, а за фактом знову підібгав губи.