Глава 5

Я киваю і вона проводити Мене у мою кімнату та вказує на туалетний столик, на якому повно шикарної косметики, яка повністю в моєму розпорядженні. "Нічна пташка" моє сценічне ім'я в клубі, щоб не розголошувати справжні деталі.

– Я Еліс, Тео попросив Мене розповісти тобі про все детально і показати що і як.

– Мерін, – я усміхнулась і протягнула їй руку в знак знайомлення.

– Цих два тижні ти будеш працювати в цьому клубі. – доклала мені Елістон.

В кожному клубі є свої "матусі" – жіночки, які старше всіх і найбільш знайомі з цим бізнесом. Вона знає, що не поступається молодим, отже приносить користь іншими способами. 

В "КінсВенст" це була Кенді, яка з першого мого дня взяла мене під своє материнське крило і познайомила мене з усіма, після чого всі мене любили та поважали, а тут, як я зрозуміла, це Еліс. Нафарбована блондинка за тридцять п'ять, з вираженими частинами обличчя і пишними формами, що виглядає геть кепсько. Вона розуміє, що навіть завдяки такій фігурі і тонні макіяжу, що, по її думці робить її молодшою і привабливішою, не виграє молодим дівчатам, все ж вона вмудряється крутити своїми широкими стегнами перед очима клієнтів. 

Еліс невпинно кудахче, підводячи Мене до стійки із декількох коротких нарядів. Я тягнусь за маленьким платтячком, яке Мені здається не таким відвертим як усі інші, але рука дівчини зупиняє мене.

– Ні, дівчинко, не сьогодні, – вона дістає із шухляди малюсінький корсет із зав’язками на спині хрест на хрест, який ніколи не налізе на мій 3 розмір грудей та ще гіршу коротку спідницю, через яку, навіть якщо не придивлятись, все одно все побачиш.

– Ось твій сьогоднішній наряд, – пхне Мені жінка, усміхаючись на всі 32.

– Мм, ти впевнена, що я у це влізу, – скривилась я, мацаючи свій убір.

- Безперечно! – підбадьорує мене жінка, але схоже в неї це виходить не дуже.

І ось вже Елістон допомагає мені втиснутись в чорний корсет. Я ледь дихаю в ньому і повертаюсь до жінки. Вона оглядає мене і усміхається:

- Геть, дівчинко, та ти сексі. Він дуже чітко виразив твої форми та вигини, що виглядає до біса привабливо, - я, скривившись усміхаюсь.

- І в цьому я танцюватиму? – я важко дихаю в тісному корсеті, що вже говорити про танець.

- Забудь про все! - Роуз сміється, побачивши як я ковтаю повітря, - Просто крути задом і покажи на жердині, хто сьогодні матуся і все буде офігено.

Я оторопіло витріщуюсь на неї.

- Я не танцюватиму на сцені?

- Хіба Теобальт тобі не сказав? Зараз у тебе приватний танець у VIP-ложі.

Що? Який ще приватний танець? Ніл мені говорив, що я черговий раз вийду на сцену та продемонструю себе. Який в біса приват?

– Можливо це хтось із твоїх постійних клієнтів у попередньому клубі? – запропонувала Еліс, побачивши моє

здивування

Звісно Руперт не сказав їй, що я не стриптизерка, а просто виконую його завдання, через те що він мене шантажує, тому вона напевно думає, що я не перший рік у цій сфері і у Мене є "постійні клієнти".

– До нас тільки що зі знатним господарським виглядом завалився черговий багатенький чоловік всунув Теобальту 8 сотень і велів, щоб прислали саме тебе. – Вона підморгує мені,  – якщо не корчитимеш дурненьку зможеш отримати ще більше.

З цими словами жінка хлопає мене по спині та віддаляється в іншу гримерку, а я залишаюсь стояти як вкопана. Все ж відмовитись я не можу, тому мені потрібно це зробити. Тут нічого не має страшного, все ж він не знає мене і нічого не станеться.

Часом мені здається, що це все неправильно і можливо краше і правильніше було б, якби я зізналася і вони більше не знущались наді мною і мені не довелось терпіти ставлення, мов до останної тряпки. Але я тут. Без права на вибір. Без права на голос. І єдине, що мені залишається, це робити те про що просять і не впиратись. 

Варто мені вийти в коридор, як переді мною постає  - владний широкоплечий, набагато вищий за Мене чоловік, з густою бородою та добрими карими очима.

– Елла попередила тебе про клієнта? Він уже чекає на тебе.

Кивнувши, я ковтаю ком у горлі.

- Мені ж не треба робити нічого незвичайного, так? Тільки приватний танець?

 Теобальт посміхається і торкається моїх плечей.

- Танцюй як хочеш, але якщо клієнт торкнеться тебе хоч пальцем, Бернард відразу викине його дупу на вулицю, незважаючи на те, ким він є.

Я полегшено видихаю, почувши, що в клубі діє правило не чіпати «товар».

Танцювати для покидьків завжди легше, коли знаєш, що їхні брудні рученята до тебе не торкнуться.

- Ти чудово впораєшся, люба. – Чоловік поплескує мене по руці. – Ще один штрих, – чоловік поправляє моє волосся, яке лізло в очі, назад та одягає на мене лавандову карнавальну маску.

– Що за.. – оторопіло дивлюсь на нього я, мацаючи маску, вона покрита різними маленькими деталями та пір'ям, що мені ледь вдається зрозуміти.

– Чоловік нещодавно вніс переплату за те, щоб ти була у карнавальній масці. Ну.. напевно це його особисті смаки, – додає Тео, бачачи моє здивування.

Коли я виходжу до головної зали, мене зустрічає гуркіт басів. Танцівниця на сцені щойно розстебнула свою білу формену блузку, і чоловіки божеволіють, побачивши її прозорий бюстгальтер. На сцену летять доларові купюри. 

– Давай, пташечко, твій вихід! – гукнула Стефі, спускаючись зі сцени, і, підморгуючи мені.

Я кивнула та натягнула на губи спокусливу посмішку, поки дівчина відсовувала бокову завісу. Зазвичай повний зал пустував, столики давно прибрані та залишились лише три шикарних крісла, у яких сиділи солідні чоловічки прямо перед самою сценою. По усіх кутках була розставлена охорона, що не аби як збентежило мене. Це були високі владні широкоплечі чоловіки в уніформі, деякі з них інколи підморгували мені, що ще більше мене нервувало.

– Ти впораєшся! – прошепотіла Елла, підбадьорливо усміхаючись. – Кицю, ти не вперше танцюватимеш для становитих гостей, просто пам'ятай один твій погляд, це вже спокуса.